Поняття та види суб’єктів господарських правовідносин

Міністерство освіти і науки України

Національний авіаційний університет

Факультет економіки та бізнес-адміністрування

РЕФЕРАТ

з  дисципліни “Господарське право”

На тему: «Поняття та види суб’єктів господарських правовідносин»

Виконала:

Студентка 1 курсу

групи ЕМ-122 Б

Пархоменко Поліна Ігорівна

Київ, 2022

Питання щодо визначення суб’єктного складу господарських правовідносин є досить складним та однозначно невирішеним і в чинному законодавстві, і в науці господарського права. Це може бути викликано як застосуванням різних категорій в ГК України, а саме: «учасники відносин у сфері господарювання» (ст. 2), «суб’єкти господарювання» (ст. 55), так і різночитаннями досліджуваної категорії правознавцями. Тому слушно виникає питання: яку ж категорію доцільно застосовувати з метою з’ясування всього спектра господарських правовідносин?

Згідно зі ст. 2 ГК України учасниками відносин у сфері господарювання є суб’єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками.

О.М. Вінник ототожнює поняття «суб'єкти господарських правовідносин» та «суб’єкти господарського права» Також В. С. Щербина застосовує категорію «суб’єкти господарських правовідносин», хоча мова, фактично, йде про суб’єктів господарського права. В іншому випадку вчений досліджує правове становище суб’єктів господарського права під оболонкою суб’єктів господарювання суб’єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності. Основними учасниками відносин у сфері господарювання виступають саме суб’єкти господарювання.

Згідно із ч. 1 ст. 55 ГК України суб’єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов’язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

На підставі аналізу норм ЦК України також можливо виділити коло осіб, які підпадають під термін «суб’єкт господарювання», а саме:

1) Фізичні особи – підприємці (глава 5 ЦК України);

2) Юридичні особи приватного права (підприємницькі товариства, а в деяких випадках і непідприємницькі товариства та установи) (статті 81, 84–86 ЦК України).

Однак, ГК України, виходячи зі змісту його ч. 2 ст. 55, більш широко окреслює коло суб’єктів господарювання: 

1. Господарські організації – юридичні особи, створені відповідно до ЦК України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до ГК України, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;
2. Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Значить, можна констатувати, що чинне законодавство не містить поняття «суб’єкт господарських правовідносин». Натомість мають місце такі юридичні категорії, як «учасники господарських правовідносин», «суб’єкти господарювання», «суб’єкти підприємницької діяльності» та ін. В той же час у науці господарського права існує думка про тотожність категорій «суб’єкти господарського права» й «учасники господарських відносин». Проте висловлена і протилежна думка, за якою поняття учасника правовідносин є вужчим, ніж поняття суб’єкта права; воно дає змогу лише охарактеризувати відповідний аспект реального буття суб’єкта права, тобто його участь у конкретних суспільних правовідносинах. Отже, суб’єкт права – це особа, яка має правосуб’єктність, тобто особа, яка потенційно здатна бути учасником правовідносин; суб’єкт правовідносин – це реальний учасник правових відносин.