Справедливість, рівність, свобода, людська гідність

Справедливість,рівність,свобода,людська гідність-все це правові цінності,які державою визнаються пріоритетними та важливими для існування соціуму. Внаслідок їхньої значущості вони набули формального визначення у правових документах та законодавствах. Наприклад,в «Загальній декларації прав людини 1948 р.», в статті 28 Конституції України «Кожен має право на повагу його гідності» тощо. Саме тому розмови про закон і його призначення слід почитати саме з цих понять.

По-перше,варто з’ясувати взагалі що таке закон. Отже,закон-це прийнятий у визначеному законом держави порядку акт органу законодавчої влади,який врегульовує основні суспільні відносини та має вищу юридичну силу. Якщо говорити простими словами,то закон-це офіційний документ,який містить дозволи,заборони,обов’язки учасників суспільних відносин. Він дозволяє людям обрати варіант правомірної активної поведінки або навпаки пасивної,тобто утриматися від певних дій. Верховенство права потребує свого втілення у правозастосовній діяльності держави,зокрема у законах,які за своїм змістом повинні містити ідеї справедливості,свободи,гідності та рівності. Концепція позитивного права свідчить про необов‘язковий зв’язок права і моралі,визначаючи закон суверенним. Відповідно до такого бачення,правове регулювання повинно було вирішити всі суспільні проблеми,що спричиняло надмірне зростання нормативно-правових актів. Проте характерною особливістю верховенства права є те,що право закріплюється не тільки в законодавствах,але й за допомогою традицій,звичаїв,норм моралі,які набули свого визначення через суспільство. Саме тому право не можна співставляти