Міжнародні стандарти юридичної професії

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ЮРИДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО

Кафедра теоретико-правових дисциплін

Реферат

з навчальної дисципліни «Юридична деонтологія»

на тему: «Міжнародні стандарти юридичної професії»

Полтава-2020

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………. 3

РОЗДІЛ 1 Загальна характеристика міжнародних стандартів юридичної професії………………………………………………………………………........ 5

РОЗДІЛ 2 Міжнародні нормативно-правові акти, що визначають стандарти юридичної професії ……………………………...…………………………...… 11

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………..… 17

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………….. 19

ВСТУП

Актуальність дослідження. Професія юриста завжди відігравала надзвичайно важливу роль у становленні та розвитку держави, оскільки без правового регулювання неможливе здійснення багатьох її функцій. Юридична професія є однією з найдавніших, адже з’явилася вона разом із виникненням держави та права. Уже тоді, у Давньому Римі були перші професійні юристи – члени Колегії понтифіків. Споконвіків юристи вели за собою право- та державотворче життя, виступали передовою соціально-політичною спільнотою, яка завдяки глибокому розумінню правових процесів здійснювала вирішальний вплив на адміністративну, політичну, економічну та соціальну галузь життя. Сьогодні ж ця професія видозмінилася, пристосовуючись та намагаючись відповідати потребам сучасного світу.

Кожна історична епоха і кожна країна пред'являла свої деонтологічні вимоги до юриста, який працював в сфері юридичної практики і мав певні владні повноваження. В міру ускладнення соціального життя, розвитку моралі й моральної культури суспільство передавало накопичений обсяг різноманітних видів діяльності, що регулюють їх життя і забезпечують цю регуляцію (особливо під час вирішення конфліктів), спеціально виділеним і професійно підготовленим людям. Поступово у всіх країнах світу відбувався процес становлення, а потім організаційного і методичного оформлення професійної юридичної освіти. Згодом юридична практика почала змінюватися: розширився її зміст, з'явились нові форми і засоби здійснення. Саме тому виникла потреба створити єдині професійні стандарти юридичної професії.

Об’єкт дослідження – суспільно-політична ситуація, за якої формувалися міжнародні стандарти професійної діяльності юриста.

Предмет дослідження - основні положення нормативних документів, що регулюють професійну поведінку правників.

Метою роботи є дослідження історичних передумов формування стандартів юридичної професії .

Відповідно до вказаної мети дослідження потрібно виконати поставлені завдання:

1. Дати загальну характеристику міжнародним стандартам діяльності юриста;
2. Визначити документи, що регулюють професійну діяльність правників.

РОЗДІЛ 1

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА МІЖНАРОДНИХ СТАНДАРТІВ ЮРИДИЧНОЇ ПРОФЕСІЇ

Міжнародні стандарти професійної діяльності юриста - це загальні деонтологічні вимоги (норми й принципи), які пред'являються до юриста - судді, адвоката й іншим фахівцям в області права незалежно від державних кордонів їхньої професійної діяльності з метою гуманізації суспільних відносин, затвердження законності й правопорядку в кожній країні миру.

Деонтологічні норми й принципи, визнані як міжнародні стандарти, гарантують належне виконання юристами їхніх функцій, що створює необхідні умови для життєдіяльності суспільства.

Зрозуміло, кожна країна має свої традиції й специфіку в області діяльності працівників юридичної професії, обумовлені національним судоустроєм, структурою державної влади й управління, законодавством. Однак є загальні вихідні положення, які повинні мати однакову чинність у державах з гуманістичною, демократичною спрямованістю розвитку. Ці вихідні положення, що стали загальними правилами міжнаціональної діяльності (а не тільки національними правилами). Ними є міжнародні стандарти професійної діяльності юриста. Більшість з них було прийнято в Європейському співтоваристві й повинні враховуватися всіма країнами- учасницями при перегляді національних деонтологичних норм із метою їхньої гармонізації й подальшого розвитку. Так, Деонтологічний кодекс (Кодекс правил здійснення адвокатської діяльності адвокатів Європейського співтовариства) (1988 р.), прийнятий делегацією дванадцяти країн-учасниць, був визнаний моделлю для інтерпретації й застосування національних деонтологічних норм. Застосування норм "Деонтологічного кодексу" у міжнаціональній діяльності зобов'язує адвокатів дотримуватися норм своєї колегії тільки в тому випадку, якщо норми останньої не суперечать нормам даного Кодексу.