Відшкодування матеріальних збитків споживачам фінансових послуг на основі аналізу реєстру судових рішень

Коваль Ю.О 301 група

Відшкодування матеріальних збитків споживачам фінансових послуг на основі аналізу реєстру судових рішень

        Актуальність роботи. У наш час як світова економіка загалом, так і економіка окремих держав розвивається швидкими темпами. Ці процеси обумовлюють збільшення обсягів фінансового ринку, масштабів надання фінансових послуг, зростання кількості споживачів, урізноманітнення та ускладнення фінансових продуктів. Проте застосування складних фінансових інструментів та надання фінансових операцій не у всіх випадках мають позитивний ефект. Не кожен пересічний українець володіє достатнім рівнем знань та інформацією стосовно конкретної послуги, яку йому пропонують, не взмозі оцінити якість та усі майбутні наслідки та ризики, порівняти умови, які пропонуються різними компаніями на ринку. Дана ситуація обумовлює виникнення великої кількості конфліктів та розбіжностей, чималий обсяг яких займають спори стосовно відшкодування матеріальних збитків, які зазнав споживач, тому механізм захисту його прав та інтересів набуває вагомого значення.

Виклад основого матеріалу. Державне регулювання на ринках фінансових послуг здійснюється відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», який спрямований на створення правових основ для захисту інтересів споживачів фінансових послуг, правове забезпечення діяльності і розвитку конкурентоспроможного ринку фінансових послуг в Україні, правове забезпечення єдиної державної політики у фінансовому секторі України.

Законодавче визначення понять «фінансова послуга», «споживач фінансових послуг», «матеріальні збитки». Згідно ст. 1 цього Закону фінансовою послугою є операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів. У статті 4 також наведений перелік послуг, які вважаються фінансовими, насамперед це випуск платіжних документів, платіжних карток, та/або їх обслуговування, торгівля валютними цінностями; залучення фінансових активів із зобов'язанням щодо наступного їх повернення; надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту; переказ коштів та інші. Споживачем фінансових послуг визнається фізична особа, яка отримує або має намір отримати фінансову послугу для задоволення особистих потреб, не пов’язаних із підприємницькою, незалежною професійною діяльністю^[1]. Матеріальними збитками,  відповідно до ст. 22 ЦК України є втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Згідно зі ст. 1166 ЦК майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Загальними умовами відповідальності за завдану шкоду є: наявність шкоди, її розміри доводить потерпілий та протиправність дій того, хто завдав шкоду^[2].

Законодавство про захист прав споживачів фінансових послуг. Однією з останніх законодавчих новел у цій сфері є прийняття Закону України від 20.09.2019 р. № 122-IX  «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав споживачів фінансових послуг»^[3], яким окрім внесення змін до нормативно-правових актів, на Національний банк покладено зобов’язання із захисту прав споживачів фінансових послуг та надано інструменти регулювання поведінки учасників фінансових ринків щодо клієнтів. У Національному банку було створено профільний підрозділ – Управління захисту прав споживачів фінансових послуг, який відповідатиме на скарги споживачів, розроблятиме нормативну базу, встановлюватиме вимоги до прозорості та достовірності інформації, яку банки та фінансові установи розкривають, проводитиме перевірки установ.