Загальна характеристика та джерела міжнародного приватного права

ЛЕКЦІЯ № 1: Загальна характеристика та джерела міжнародного приватного права

   Мета:

• навчальна: дати уявлення про міжнародне приватне право як правову науку, галузь права та законодавства, навчальну дисципліну; познайомити з інформацією про предмет та методи МПП як галузі права, його системою, співвідношенням з іншими галузями національного права та міжнародним правом; розповісти про розвиток науки міжнародного приватного права; дати уявлення про джерела міжнародного приватного права та їх види;
• розвиваюча: розвинути у студентів уміння аналізувати, класифікувати, порівнювати, робити умовиводи за аналогією; сформувати практичні навички та вміння роботи з джерелами міжнародного приватного права; розвинути вміння самостійно здобувати знання з дисципліни;
• виховна: викликати у студентів зацікавленість до вивчення даної теми.

        Час проведення – 2 год.

Питання заняття:

1. Предмет міжнародного приватного права.
2. Методи міжнародного приватного права.
3. Система міжнародного приватного права, його співвідношення з іншими галузями національного права та міжнародним правом.
4. Розвиток науки міжнародного приватного права.
5. Поняття та види джерел міжнародного приватного права:

1. міжнародний договір як джерело міжнародного приватного права;
2. внутрішнє (національне) законодавство як джерело міжнародного приватного права;
3. звичай як джерело міжнародного приватного права;  
4. значення судової та арбітражної практики, доктрини у регулюванні відносин міжнародного приватного права;
5. концепція lex mercatoria.

1. Уніфікація та гармонізація норм міжнародного приватного права.

Основні поняття: колізія, міжнародне приватне право, приватноправові відносини, іноземний елемент, колізійно-правовий метод, матеріально-правовий метод, система міжнародного приватного права, концепції міжнародного приватного права, джерела міжнародного приватного права, національне (внутрішнє) законодавство, міжнародний договір, звичай, правовий звичай, судовий прецедент, арбітражна практика, концепція lex mercatoria, уніфікація норм, гармонізація норм.

Хід заняття:

1. Організаційний момент.
2. Актуалізація опорних знань.

        Оскільки дана тема є першою в семестрі, викладач сам нагадує студентам основні положення приватних галузей права, знання з яких є підґрунтям вивчення міжнародного приватного права, наголошує на головних чинниках виникнення такої галузі як міжнародне приватне право, зокрема, зростанні інтенсивності комерційних та цивільних відносин між населенням країн та територіальних одиниць, кожна з яких мала власне, відмінне від інших приватне право. Також викладач зауважує, що у зв’язку з інтенсифікацією глобалізаційних процесів у світі значення міжнародного приватного права зростає, та переходить до актуальності вивчення міжнародного приватного права.

1. Виклад нової інформації.

Питання № 1. Предмет міжнародного приватного права. 

        У сучасному світі виокремлюють національні правові системи, що існують у межах юрисдикцій суверенних держав, та систему міжнародного права, що складається з норм, які є загальними та обов’язковими для всіх країн. Відносини публічно-правового характеру, що виникають між державами, міжнародними організаціями, народами, що виборюють незалежність, та іншими суб'єктами, – становлять сферу регулювання міжнародного публічного права. Відносини, що виникають між національними суб'єктами права в межах певної країни, регулюються нормами внутрішнього законодавства даної держави. Але постає запитання: що ж становить правову основу для регулювання приватних відносин, які виникають між фізичними та юридичними особами різних країн або між окремими державами та іноземними громадянами чи підприємствами? Таке запитання дедалі частіше виникає у практиці правозастосування, адже сучасні приватноправові відносини відзначаються інтернаціоналізацією та глобалізацією – постійно зростає кількість правочинів у процесі міжнародної торгівлі; посилюється міграція населення та робочої сили, внаслідок чого виникають відносини з укладання та розірвання «змішаних» шлюбів, здійснення іноземних усиновлень, отримання спадку за кордоном, стягнення шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортних пригод та інших випадків, що мали місце в іноземній державі, тощо. Зазначені відносини виходять за межі юрисдикції однієї держави, набувають міжнародного характеру, отже, виникає необхідність у їх комплексному врегулюванні з урахуванням особливостей національних правових систем різних держав. Єдиною галуззю, призначеною для правового регулювання приватноправових відносин, що виникають у процесі міжнародного обігу, є міжнародне приватне право (далі – МПП).