Розвиток романо-германськоi правовоi сiм'i в XX - на початку XXI ст

ЗМІСТ

ВСТУП        3

РОЗДІЛ 1. ФОРМУВАННЯ ПЕРЕДУМОВ ВИНИКНЕННЯ РОМАНО-ГЕРМАНСЬКОЇ ПРАВОВОЇ СІМ’Ї (V-XII СТ.)        6

1.1. Посткласичне римське право. Кодифікація Юстиніана        6

1.2. Просте (звичаєве) право. «Варварські правди»        10

РОЗДІЛ 2. СТАНОВЛЕННЯ ТА УТВЕРДЖЕННЯ СИСТЕМИ КОНТИНЕНТАЛЬНОГО ПРАВА (XII – ХІХ СТ.)        15

2.1. Рецепція римського права. Загальне право європейських університетів        15

2.2. Епоха Просвітництва та її роль у формуванні романо-германської правової сім’ї        20

РОЗДІЛ 3. РОЗВИТОК РОМАНО-ГЕРМАНСЬКОЇ ПРАВОВОЇ СІМ’Ї В ХХ – НА ПОЧАТКУ ХХІ СТ        23

ВИСНОВКИ        27

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ        29

ВСТУП

Актуальність теми. Правова сім'я - це сукупність певних рис, які склалися історично і характерні для права тих чи інших країн. Однією з найбільш поширених сімей, з якою ми зустрічаємося сучасному світі, є романо-германська правова сім'я, котра сформувалася на території Європи: в таких латинських країнах, як Італія, Іспанія, Португалія і німецьких країнах - Німеччина, Франція, Швеція, Норвегія, Данія. Також відносяться правові системи країн континентальної Європи, вся Латинська Америка, значна частина Африки, країни Близького Сходу. Вплив цієї правової сім'ї знайшло вираження в правових системах Японії, Індонезії та інших держав.

Основною ознакою цієї правової сім'ї є формування на основі римського права в XII-XIII століттях. Вирішальна роль в становленні належала середньовічним університетам Європи, де було поставлено вивчення римського і канонічного права. тВ рамках західно-університетської науки право вивчали в його зв'язки з релігією, філософією, теологією. Вивчення римської правової культури, кодифікації імператора Юстиніана, швидке зростання авторитету римського права, так звана «рецепція римського права» мали місце в умовах швидкого економічного розвитку, зростання торгівлі та міст. Вивчення римського права, процес становлення самої юридичної науки стимулювалися політичними подіями того часу, перш за все, боротьбою між світськими і церковними властями, зростанням бюрократичних структур влади.

Слід зазначити, що в сучасній правовій науці досліджувалися деякі питання із зазначеної проблематики наступними вітчизняними вченими, зокрема: X. Бехрузом, Ю. Задорожним, О. Зайчуком, Д. Лук’яновим, Н. Оніщенко, О. Петришиним, С. Погребняком, О. Скакун, Т. Тарахонич, О. Тихомировим, В. Ткаченком, Є. Харитоновим, О. Харитоновою тощо.

Мета і завдання дослідження. Головною метою дослідження є вивчення сутність правової системи; охарактеризувати романо-германську правову сім'ю права. Для досягнення цієї мети були поставлені такі завдання:

­        дослідити наукову та учбову літературу з питання романо-германської правової сім'я;

­        розкрити етапи становлення романо-германської правової сім'ї;

­        визначити та охарактеризував зміст правовідносин;

­        розглянути поняття і та історію виникнення романо-германської правової сім'ї;

­        надати характеристику становлення та утвердження системи континентального права (XII – ХІХ ст.);

­        надати загальну рецепції римського права;

­        характеристика розвиту романо-германської правової сім’ї в ХХ – на початку ХХІ ст.;

­        узагальнити наукові положення і зробити висновки за результатами усього дослідження.

Об'єктом дослідження є романо-германська правова сім'я.

Предметом дослідження є  критерії і способи класифікації правових сімей.

Методи дослідження. Для розв'язання поставлених завдань використані:

• формально-логічні методи аналізу та синтезу дозволили здійснити та з’ясувати зміст романо-германської правової системи;
• історичний метод допоміг розглянути становлення та розвиток романо-германської правової системи;
• порівняльно-правовий метод дозволив порівняти етапи розвитку романо-германської правової системи;
• діалектичний метод дозволив дослідити романо-германську правову систему у взаємозв´язку, взаємообумовленості.

В аспекті досліджуваної проблеми вивчені роботи з кримінального права, кримінального процесу, теорії та історії держави і права, цивільного права.

Структура роботи зумовлена метою і завданнями дослідження, складається зі вступу, трьох розділів, що мають чотири підрозділи, висновків, списку використаних джерел  (27 найменувань). Загальний обсяг роботи – 32 сторінок, з яких – 26 основний текст.