Проблеми відповідальності за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки за матеріалами судової практики

ЗМІСТ

Вступ 4

Розділ 1. Поняття джерела підвищеної небезпеки. 6

Розділ 2. Особливості відповідальності за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки. 9

Розділ 3. Проблеми відповідальності за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки за матеріалами судової практики. 17

Висновки 23

Список використаних джерел. 28

Вступ

Актуальність теми пояснюється тим, що юридичні та фізичні особи, діяльність яких пов’язана з використанням транспортних засобів, обладнання, механізмів, споруд, радіоактивних, вибухових і вогненебезпечних речовин тощо, які становлять підвищений ризик для довкілля, несуть відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, -якщо не доведуть, що шкода виникла внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Під підвищеним джерелом небезпеки розуміються техніко-технологічні об'єкти, експлуатація яких пов'язана з підвищеною небезпекою для навколишнього середовища і які завдяки своїм особливим властивостям створюють підвищену можливість заподіяння шкоди іншим (транспортні засоби, машини, споруди, промислові підприємства та будівельна техніка, хімічні та інші технології, електроенергетика, атомні станції, вибухові речовини тощо).

Шкода, заподіяна фізичним або юридичним особам джерелом підвищеної небезпеки, має бути відшкодована організацією або громадянином, діяльність яких пов'язана з небезпекою для довкілля, якщо останні не доведуть, що шкода виникла внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Особливості відшкодування цієї шкоди:

а) шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки;

б) відповідальність за збитки несе власник джерела підвищеного ризику;

в) власник джерела підвищеного ризику зобов'язаний відшкодувати шкоду, незалежно від того, чи заподіяна шкода винною чи невинною поведінкою.

У новому Цивільному кодексі зберігається режим загальної відповідальності за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, незалежно від вини його власника. При цьому більш ретельно досліджуються джерела підвищеної небезпеки та окреслюються їхні власники.

Так, питання сутності джерел підвищеної небезпеки розглядали українські вчені, зокрема, роботи Х.А. Джавадова, О.Д. Максимюка, В.В. Паришкура, О.О. Пономарьова. Проте, в існуючих роботах і публікаціях зазначених науковців недостатньо уваги приділено аналізу сформованої за останні роки судової практики застосування чинних правових норм, а також розробці системних пропозицій щодо їх удосконалення.

Метою даної роботи є аналіз сучасних проблем цивільно-правової відповідальності за шкоду, завдану джерелами підвищеної небезпеки Україні. Дослідити такі питання як: поняття та ознаки джерела підвищеної небезпеки, його види, поняття власника джерела підвищеної небезпеки, умови відповідальності

Об’єктом дослідження виступає відповідальність, яка наступає за шкоду заподіяну джерелом підвищеної небезпеки.

Предметом дослідження є ознаки підвищеного джерела небезпеки, передумови відповідальності або виключення їх тощо.

Методи дослідження були обрані згідно з поставленої мети: аналіз і синтез, порівняльний метод, метод узагальнення, літературний метод тощо. Були використані різноманітні нормативно-правові акти, посібники та інша спеціалізована література.

Наукова розробка теми;

1. Підготовчий етап.

2. Інформаційний етап.

3. Етап реконструкції.

4. Аналітичний етап.

5. Наративний етап.

Структура