Реформи прокуратури: проблеми та пріоритетні напрямки

Реферат на тему: «Реформи прокуратури: проблеми та пріоритетні напрямки»

Після часткової реформи прокуратури за президентства Петра Порошенка, яку мало хто помітив, почалась реформа прокуратури за президента Володимира Зеленського.

Під час реформи, яка почалася 2014-го року, прокуратуру позбавили загального нагляду за органами влади, забрали слідчі функції, зменшили кількість місцевих прокуратур (вони були не в кожному районі), прокурорів переатестовували, але непрозоро і зі скандалами.

Як зазначається на сайті Офісу Генерального прокурора, реформа спрямована на докорінну зміну стандартів діяльності органів прокуратури. Зміни відбуватимуться як у внутрішніх процесах (єдині стандарти, уніфікація, оптимізація, чесність та прозорість в оцінці та розвитку, в акценті на навчанні), так і у зовнішніх процесах (в сервісній функції для суспільства, ефективній роботі з громадянами). Мета реформи – зробити ефективну прокуратуру, яка б користувалася повагою суспільства, в якій буде престижно працювати завдяки можливостям для справедливого кар’єрного зростання та професійного розвитку.

Кроки реформи:

1. Стратегія прокуратури та реорганізація органів прокуратури. Перезавантаження та оптимізація організаційної структури органів прокуратури у відповідності до стратегічних напрямів діяльності та вимог суспільства.
2. Нова кримінальна політика та стандарти діяльності прокурорів. Офіс генерального прокурора буде працювати у відповідності до нових пріоритетів кримінальної політики. Система рекомендацій та стандартів діяльності прокурорів виключить подвійні стандарти у застосуванні кримінального та кримінального процесуального законодавства на практиці, що сприятиме підвищенню ефективності розслідування.
3. Прокуратура для суспільства. Це означає, що прокуратура буде орієнтуватися на суспільство та у своїй діяльності використовуватиме сучасні механізми комунікації з громадськістю. Офіс Генерального прокурора працює над програмою захисту потерпілих і свідків, створенням служби координаторів потерпілих та свідків, а також переформатування приймалень громадян.
4. Нова модель людського та організаційного розвитку. Основу управління людськими ресурсами складатимуть кращі сучасні практики професійного розвитку та мотивації працівників прокуратури. Розробка оновленої процедури добору та стандартів професійної поведінки сприятиме якісному наповненню органу прокуратури фахівцями та підвищить рівень її професійного потенціалу. Справедлива система оцінювання якості роботи прокурора забезпечить умови для кар’єрного зростання відповідно до результатів особистих досягнень.
5. Тренінговий центр прокурорів. Національна академія прокуратури України перетворилася у сучасний Тренінговий центр прокурорів України, основним завданням якого є забезпечення професійного розвитку працівників прокуратури. Основу тренерського складу заповнили прокурори, яким гарантуватиметься кар’єрне зростання, матеріальна мотивація та особистісний розвиток.

Погляньмо ж що відбувається з реформою прокуратури нині. У вересні 2019 року, президент Володимир Зеленський підписав закон покликаний сприяти реформуванню прокуратури.

Військові прокуратури ліквідували, а прокуратури різних рівнів назвали по-новому: місцеві – окружними, регіональні – обласними, а генпрокуратуру – Офісом Генерального прокурора. Нові назви означають фактично створення нових структур: тож колишні працівники проходили переатестацію, щоб залишитися там працювати. Суть реформи в тому, щоб кількість працівників зменшилася, зарплатні їхні зросли, а генпрокурор мав більше повноважень. Коли реформа стартувала, генпрокурором був Руслан Рябошапка, а від середини березня 2020 генпрокуроркою стала Ірина Венедіктова.