Чума

Чума

Чума (pestis)- гостра природно-осередкована, особливо небезпечна карантинна інфекційна хвороба, для якої типова тяжка інтоксикація, гарячка, септицемія, ураження шкіри, лімфовузлів, легень та інших органів.

Етіологія

Збудник чуми: Yersinia pestis родини Enterobacteriaceae.

Епідеміологія

Основне джерело збудника: гризуни (ховрахи, хом’яки, полівки, піщанки), зайцеподібні, блоха, хижаки (лисиці, коти, собаки).

Характерні всі механізми передачі.

Найчастіше: 

• Трансмісивний (укуси інфікованих бліх);
• Контактний (під час оброблення вбитих тварин: зайці, лисиці; через предмети забруднені гноем);
• Аліментарний (уживання зараженого м’яса);
• Повітряно-крапельний (Від хворих з легеневою формою або під час культивування).

Клініка

Класифікація:

1. За клінічними формами:

• Локалізована (бубонна, шкірна, шкірно-бубонна);
• Генералізована (септична, легенева).

1. За ступенем тяжкості:

• Легкий;
• Середньої тяжкості;
• Тяжкий.

Ускладнення: інфекційно-токсичний шок, менінгіт, аденофлегмона.

Період інкубації: від декількох годин до 6 днів.

Починається раптово: гарячка (до 39,5°С і вище), значна слабкість, біль голови та м’язів, нудота, блювання (можуть бути домішки крові, кавова гуща), діарея (домішки крові і слизу 6-12 р/д), потьмарена свідомість, марення, дискоординація рухів, хитка хода.

Хворий: лице одутле, страждання, під очима темні кола, гаряча суха шкіра, гіперемія обличчя і кон’юктив, геморагічні елементи (петехія, пурпура). Губи та слизові оболонки сухі, язик в білому нальоті («Крейдяний язик»), мигдалики збільшені, набряклі, з гнійним нальотом. Падає АТ (30-40 мм. рт. ст.), пульс 120-160 уд/хв.

Живіт здутий, гепатоспленомегалія, задишка, олігурія.

Гемограма: Нейтрофільний лейкоцитоз (30-60*109/л), зрушення лейкоцитарної формули вліво, збільшене ШОЕ.

Сеча: білок, зернисті та гіалінові циліндри, еритроцити.

Шкірна форма: пляма🡺 папула🡺 везикула🡺 пустула🡺 виразка.

Пустула розташована на твердій основі червоно-багряного кольору, оточена зоною гіперемії з ціанозом (синюшний вал), наповнена темно-кров’янистим умістом, різко болюча. Після руйнування стінок пустули утворюється виразка, дно якої вкрите темним струпом.