Алергічні діагностичні проби при інфекційних хворобах

Алергічні діагностичні проби при інфекційних хворобах.

Алергія - це змінена реактивність організму, що проявляється у порушенні перебігу загальних або місцевих реакцій, здебільшого при повторному надходженні в організм речовин, які називають алергенами.

Реакції ці можуть бути нормальними - нормергія, підвищеними - гіперергія, зниженими - гіпоергія, або й відсутніми - анергія.

Алергічні реакції проявляються як гіперчутливість негайного типу (ГНТ) і гіперчутливість уповільненого типу (ГУТ). ГНТ виникає після повторного введення антигену (алергену) через кілька хвилин. ГУТ проявляється через кілька годин (12—48), інколи - через кілька днів. Обидва типи алергії відрізняються не тільки швидкістю клінічного прояву, але й механізмом їх генезу. ГНТ зумовлена антитілами (гуморальний імунітет), і в основі генезу лежить реакція алерген-антитіло. ГУТ характеризується відсутністю циркулюючих у крові антитіл, можливістю пасивної передачі гіперчутливості нормальному організму за допомогою сенсибілізованих Т-лімфоцитів (клітинний імунітет). До ГНТ відносять анафілаксію, атопічні реакції і сироваткову хворобу.

До алергічних діагностичних проб (АДП) при інфекційних хворобах відносять реакцію організму, сенсибілізованого тим чи іншим збудником, на введення відповідного (специфічного) алергену.

У ветеринарній медицині використовуються офтальмопроби, внутрішньошкірні і підшкірні алергічні проби.

Офтальмопроба (очна алергічна проба), як правило, виконується за допомогою очних піпеток. Перед роботою піпетки стерилізують кип’ятінням, для кожної тварини використовують окрему піпетку. Алерген (3-4 краплі) вводять на кон’юнктиву ока в ділянці третьої повіки. Офтальмопробу проводять лише на здорових очах (незміненій кон’юнктиві). Не можна проводити офтальмопробу, якщо у тварини уражене хоча б одне око.

Цю пробу здебільшого використовують у коней при сапі, рідше - у великої рогатої худоби при туберкульозі, ще рідше - при інших хворобах.

Внутрішньошкірна алергічна проба вимагає максимальної уваги. Місце введення препарату вказується у настанові з застосування алергену для кожного виду тварин. Великій рогатій худобі алерген вводять у середню частину шиї, краще - на межі середньої і нижньої третини шиї; вівцям - у підхвостову складку, у повіку або із внутрішньої поверхні стегна; свиням - у зовнішню поверхню вуха на відстані 2 см від його основи; птахам - у борідку; собакам, мавпам, хутровим звірам - у внутрішню поверхню стегна; норкам - у верхню повіку; верблюдам - у верхню третину черева.