Сетаріоз великої рогатої худоби

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУПСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

ФАКУЛЬТЕТ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ

Кафедра фармакології, паразитології і тропічної ветеринарії

КУРСОВА РОБОТА

на тему: «Сетаріоз великої рогатої худоби»

Виконала: студентка 4 курсу, 1 гр (курсанти)

Шум Оксана Василівна

Перевірила:

Кандидат ветеринарних наук, доцент

Слободян Раїса Олександрівна

Київ – 2021

Зміст

1. Огляд літератури

1. Морфологія збудника
2. Цикл розвитку
3. Епізоотологічні дані
4. Патогенез та імунітет
5. Клінічні ознаки
6. Діагностика
7. Лікування і профілактика

Висновок

1. Результати власних досліджень

1. Аnamnesis vitae et morbi
2. Стан тварини на «___» _________ (дата)

1. Серцево-судинна система
2. Дихальна система
3. Травна система
4. Сечостатева система
5. Нервова система
6. Статичний апарат ?????

1. Спеціальні дослідження. (дослідження ураженого органа, тощо)
2. Прогноз
3. Лікування

Висновок

Список літератури

Вступ

Скотарство - галузь тваринництва, яка займається розведенням великої рогатої худоби — тобто всіх порід сільськогосподарських тварин з родини волiв. Це найважливіші свійські тварини, що постачають молоко, м'ясо, шкіру, органічні добрива, а також робочу тяглову силу (переважно воли). 

На високопродуктивний розвиток скотарства впливають паразитарні захворювання. Сетаріоз пригнічує шлунково-кишковий тракт, викликає запалення і помутніння рогівки ока.

Захворюванню великої рогатої худоби на сетаріоз сприяє утримання її на пасовищах, помірна температура повітря, підвищена вологість, особливо в заплавах рік, боліт і, відповідно, велика чисельність комарів.

Отже, сетаріоз залишається актуальною темою на даний час і потребує детального вивчення.

1. СЕТАРІОЗ (SETARIOSIS) - хвороба спричинюється нематодами Setariа labiato-papillo'sa, S. Marschalli S. digitata, S. amurensis родини Setariidae. Характеризується пригніченням, паралічами тазових кінцівок, припухлістю повік, сльозотечею, помутнінням рогівки, виснаженням та загибеллю тварин.

Статевозрілі гельмінти локалізуються в черевній і грудній порожнинах, печінці, перикард, личинки – в крові.

Збудник - Setaria labiato-papillosa.

1. Зрілі паразити характеризують такі ознаками: тонкі круглі гельмінти сірувато-білого кольору. Головний кінець заокруглений і не відокремлений від тіла. Рот оточений хітиновим кільцем, яке виступає вперед і витягнуте в дорсо-вентральному напрямку. З латеральних боків по середній лінії кільце має глибокі вирізки. Головних сосочків сім пар, з них дві субмедіальні, чотири сублатеральні і одна – латеральна. Субмедіальні сосочки малі. З латерального боку вони помітні у вигляді круглих ґудзикоподібних утворень, які злегка виступають з боків трохи назад від хітинового кільця. Сублатеральні сосочки розташовані, зазвичай, безпосередньо за хітиновим кільцем, що оточує рот, причому ближче до кільця знаходяться дві пари досить дрібних, ледь помітних передніх, за ними розташовані дві пари більших задніх. Латеральні сосочки цих же розмірів, що й сублатеральні від хвостового кінця. Хітинове кільце більш виражене у самок, ніж у самців. Головні сосочки у самців більш рельєфні

 Самці розміром 4,8 – 5,2 см, мають дві нерівні спікули, задній кінець спірально закручений. Самки завдовжки 7 – 10,3 см, вульва розміщена в передній частині тіла. Самки – яйцеживородні.

Яйця сетарій овальної форми, мають тонку прозору оболонку, зрілі (всередині міститься повністю сформована личинка). З яєць в організмі тварини виходять личинки першої стадії розвитку. Мікросетарії розміром 0,006 – 0,008 мм, на головному й хвостовому кінцях є чохлики.[pic 1]

Рис. 1.1.1 Setariа labiato-papillosa: