Націоналістичний міф

«Націоналістичний міф»

Тема ця є актуальною, зокрема і з огляду на події сьогодення. Почати необхідно з того, що поняття націоналізм не тотожне поняттям расизму, радикального шовінізму, фашизму та нацизму.

Як відомо, у філософії націоналізм називають третім шляхом. Третій відносно до двох інших головних політичних ідеологій-лібералізму та соціалізму(комунізму) в чомусь він звісно схожий на попередні ідеології, а в чомусь відрізняється. Багато хто помилково вважає, що націоналізм далеко від лібералізму, але між цими двома провідними політичними ідеологіями він суттєво ближче до лібералізму. Бо націоналісти, на відміну від соціалістів, вважають за необхідне: буржуазні вибори, капіталістичну(ринкову)економіку, та дебати у парламенті. Усе вище згадане доволі пов’язане з лібералізмом, що правда націоналісти вважають, що у ринкову економіку може втручатись держава. Фундаментною ідеєю як лібералізму так і націоналізму є ідея про державний суверенітет, автором якої є французький філософ Жан Боден. [1] Як націоналісти так і ліберали визнають та сприймають теорію суспільного договору, автором якої є англійський філософ Томас Гобс.[2] У такого філософа, як Шелінг зустрічається така ідея : «Різні народи рухаються різними духами». Таке поняття (дух народу) звісно не можливо заміряти та перевірити, матеріальної бази воно не має, але припускається що одними народами рухає «дух історії», «дух творця», а інші народи, немов бур’яни не рухаються взагалі – суть ідеї Шелінга. Тобто націоналісти хочуть з’ясувати, та показати усім у чому особливість їх культури, чим вони відрізняються від інших народів. На основі цього з’являється ідентичність нації, саме це і є основою для націоналізму.

У чому ж кардинальна різниця цих двох ідеологій? Лібералізм – про індивідуальність, а націоналізм – здебільшого про спільну ідею. Для думки ліберала – права, мотивація та усе що рухає людиною (індивідом) тобто мова йде про індивідуальний інтерес. А, якщо мова йде про націоналістичну думку, то на відміну від соціалізму, вона все ж визнає індивідума та індивідуальні потреби, але виключно у контексті певної нації. Окрім приватних інтересів націоналісти вбачають і спільні загальнодержавні інтереси, як найвищу мету.

Між націоналізмом та соціалізмом немає спільного ґрунту та філософських концепцій – спільним може здаватись виключно суть гасл, тобто риторика. Суть їх відрізняється, але для людини далекої від поданої теми, може здаватися схожою. Наприклад: соціалізм не сприймає приватну власність та бізнесменів, взагалі виступає проти цього, націоналісти ж можуть виступати проти бізнесу та бізнесменів, коли ті працюють всупереч загальнодержавним інтересам, з метою отримання власної великої вигоди. Виходячи зі згаданого висче в основі націоналізму лежить філософська концепція солідаризму. Тобто уся нація має жити чимось спільним – і підприємець і людина яка працює на нього. Це спільне – загальнонаціональні ідеї, інтереси та потреби, які не враховують фактори свого походження, освіти, статків та кола спілкування людей, поєднуючи їх загальнонаціональними ідеями. Ми розглянули чим