Концепция теории элит Моски і Парето

Тема:  "Концепція теорії еліт Моски і Парето" 

        Зміст

Вступ        3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ КОНЦЕПЦІЇ ТЕОРІЇ ЕЛІТ Г. МОСКИ ТА В. ПАРЕТО        5

1.1. Поняття «еліта» в дослідженнях науковців        5

1.2. Особливості теорії еліт Г. Моски        9

1.3. Особливості теорії еліт В. Парето        13

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ КОНЦЕПЦІЇ ТЕОРІЇ ЕЛІТ        17

2.1. Порівняльний аналіз теорії еліт Г. Моска та В. Парето        17

2.2.  Сучасна державно-управлінська еліта        24

Висновки        30

Список використаних джерел        32

Вступ

Еліта являє собою багатопланове, універсальне явище, присутнє у всіх сферах життя суспільства та на всіх його рівнях. Кожна історична епоха наділяє еліту особливими характеристиками.

Сучасна політична наука термін «еліта» вважає загальноприйнятою категорією, яку використовують, досліджуючи правлячий клас і привілейовані верстви суспільства. Визначаючи зміст поняття, доречно обґрунтувати етимологію слова еліта (від франц. elite - краще, добірне, вибране). Починаючи з XVII ст. цей термін вживається для виокремлення у структурі суспільства «обраних людей», передусім вищої знаті. Політичний енциклопедичний словник дає таке визначення: політичній еліті ˗ вибрана частина суспільства, меншість, що керує суспільством в цілому або різними сферами життєдіяльності (економічною, ідеологічною, культурною і т. ін.) [1,с.117]. Взагалі під поняттям «еліта» розуміють меншість суспільства, яка є достатньо самостійною, відносно привілейованою групою, наділеною певними психологічними, соціальними й політичними якостями, яка бере безпосередню участь в утвердженні та виконанні рішень, пов’язаних із використанням державної влади або здійсненням впливу на неї [2,с.18]. У філософській літературі подано дещо інше визначення еліти: будь-яке суспільство поділяється на «вибрану» меншість, що керує суспільством, і «неорганізовану» більшість, що є об’єктом управління [3,с.97].

Ідеї Г. Моски та В. Парето є актуальним напрямом дослідження в соціології, політології, філософії та політико- правових ученнях, а теорія еліт - у теоретико-правовій науці.

Слово «еліта» походить від латинського «eligere», потім трансформувалося у французьке слово «élite» - кращий, добірний, вибраний. Це слово використовували в генетиці та насінництві для позначення кращих сортів рослинництва. Починаючи з XVII ст. його застосовували для позначення товарів найвищої якості, а з XIX ст. - щодо «обраних людей», насамперед вищої знаті. Саме з французької мови це поняття згодом поширилося в інші мови, а далі в політичну науку та суспільно-політичне життя.

Однак слід зауважити, щодо до кінця XIX ст. термін «еліта» широко не використовувався в європейській політичній, суспільній чи науковій літературі. До Великої Британії, США він проникнув завдяки соціологічній теорії еліт В. Парето. Отже, тільки з 30-х рр. XX ст. можна говорити про початок широкого використання слова «еліта», започаткованого В. Парето [1,с. 42].  На підставі їхніх праць розроблені численні теорії, основою яких є пошук оптимального варіанта форми лідерства під час політичного режиму. Учення Г. Моски та В. Парето піддавалося детальному аналізу вітчизняних та зарубіжних учених, а саме: Р. Арона, Г.К. Ашина, І.І. Григорчака, Ф.М.Кирилюка, Т.Н. Самсоновою та інших.

Об’єктом дослідження виступає теорія еліт італійських соціологів Г.Моски та В. Парето.

Предметом дослідження є процес виникнення та  трансформації поняття «еліта».

Метою роботи є розкриття сутності поняття «еліта» та здійснення аналізу теорії еліт італійських соціологів Г. Моски та В. Парето, визначення спільного та відмінного в цих теоріях.

Досягнення поставленої мети передбачало вирішення наступних завдань:

˗  характеризувати поняття «еліта» в дослідженнях науковців;

˗ виявити особливості теорії еліт Г. Моски;