Риторика у житті сучасної людини

Міністерство освіти і науки України

Волинський національний університет імені Лесі Українки

Факультет культури і мистецтв

Кафедра історії та культури української мови

Риторика у житті сучасної людини

Реферат

студентки групи Муз-12

Рудчик К.

Луцьк – 2023

План

Вступ

1. Риторика: історичні витоки та становлення

2. Риторика як наука і мистецтво

3. Риторика у діловому та публічному житті сучасної людини

4. Наукова риторика та культура мовлення

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Риторика – це не лише мистецтво красивого і переконливого мовлення, але й важливий чинник розвитку особистості та суспільства. У сучасному світі, де комунікація набуває особливої ваги, риторика стає необхідним інструментом у професійній та повсякденній діяльності людини. Сьогодні уміння виступати публічно, переконувати, налагоджувати ефективний діалог – це не просто додаткова навичка, а запорука успіху в навчанні, кар’єрі та суспільному житті. Важливо підкреслити, що риторика формує не лише зовнішню культуру мовлення, але й внутрішню дисципліну мислення. [Мацько, с. 12].

1. Риторика: історичні витоки та становлення

Поняття риторики має давнє коріння. Витоки цього мистецтва сягають Античної Греції, де воно розвивалося як частина суспільного життя і політики. Сократ, Платон і особливо Арістотель розглядали риторику як важливу науку про переконливе мовлення. Арістотель у своїй праці 'Риторика' визначив її як мистецтво знаходити можливі способи переконання стосовно будь-якої теми. Згодом риторика набула значного розвитку у Стародавньому Римі завдяки Цицерону та Квінтіліану, які підкреслювали роль ораторського мистецтва у вихованні громадянина. [Вандышев, с. 45].

У середньовіччі риторика входила до складу 'семи вільних мистецтв' і розглядалася як невід’ємна частина освіти. У новий час вона стала базою для формування наукової аргументації, політичних і судових промов. Сучасна риторика зберігає свою багатогранність, охоплюючи політичну, наукову, академічну, ділову та повсякденну сфери комунікації. [Мацько, с. 24].

2. Риторика як наука і мистецтво

Риторика традиційно розглядається у двох вимірах – як наука і як мистецтво. Як наука вона вивчає закономірності побудови промови, засоби впливу на слухачів, закони аргументації. Як мистецтво – формує здатність до творчого мовлення, створення образів, використання емоційно-експресивних засобів. Мацько Л.І. зазначає, що справжній оратор повинен поєднувати логічність мислення і красу мовлення, наукову підготовку і творчу інтуїцію. [Мацько, с. 56].

У практичному аспекті риторика допомагає розвивати такі вміння, як підготовка публічного виступу, ведення дискусії, переконання аудиторії, налагодження контакту зі співрозмовниками. Відомий американський дослідник Дейл Карнегі у своїй книзі 'Як виробити впевненість у собі і впливати на людей, виступаючи публічно' підкреслював значення внутрішньої впевненості і психологічної підготовки до публічних виступів. [Карнегі, с. 37].

3. Риторика у діловому та публічному житті сучасної людини

У сучасному світі риторика особливо важлива у сфері бізнесу, політики, педагогіки та медіа. Вона визначає успішність переговорів, ефективність комунікації між керівником і колективом, між державними інституціями та суспільством. [Сагач, с. 88].

Уміння чітко і логічно висловлювати свої думки, правильно підбирати аргументи, володіти невербальними засобами комунікації – невід’ємна складова ділової культури. Науковець О.І. Когут у посібнику 'Основи ораторського мистецтва' зазначає, що ефективність виступу визначається не лише змістом, а й формою подання матеріалу, інтонацією, паузами, жестами. [Когут, с. 112].

У політичному житті риторика стає інструментом впливу на громадську думку, формування національної ідеї, мобілізації суспільства. З іншого боку, у повсякденному житті кожна людина стикається з необхідністю вести діалог, переконувати, відстоювати власну позицію. Тому риторика є не лише професійною, але й життєвою навичкою. [Чулінда, с. 74].