Вплив мови на мозок, мислення та когнiтивнi здiбностi людини

ВПЛИВ МОВИ НА МОЗОК, МИСЛЕННЯ ТА   КОГНІТИВНІ ЗДІБНОСТІ ЛЮДИНИ

Марченко Р.

Харківський національний університет радіоелектроніки

(61166, Харків, пр. Науки, 14, каф.психології, тел. (057) 702-14-65)

E-mail:pumacore22@gmail.com

Some experts seriously say that the brain is the most complex thing in the universe. Long known fact that the language we speak not only affects our brain's structure, it influences how we see the world and who we are. This paper deals with the issues of the impact of languages on the human brain, thinking and the cognitive abilities of individuals.

«Світ тісний, а мозок людини неосяжний» говорив ще більше двохсот років тому відомий німецький поет Фрідріх Шиллер. Не можна не погодитись з цим твердженням, адже, попри непростий історичний шлях, який пройшла наука у дослідженні цього загадкового органу, ми є свідками того, як буквально кожного року з’являються нові відкриття у області нейробіології.                                                                                          Без сумніву, мозок є одним з найважливіших людських органів, завдяки ньому ми змогли відокремитися від тварин та навчилися мислити. А що пояснити свої емоції та бажання у пригоді нам стала мова.        

Чому дослідження мови і мислення такі важливі? Тому що світ для нас такий, яким його може до нас донести наш мозок. Саме проблема впливу мови на мозок зумовлює необхідність подальшого дослідження через свою беззаперечну актуальність для сучасного суспільства. Необхідно згадати вітчизняних і зарубіжних учених, які займалися дослідженням проблем комунікацій під впливом інформатизації на людство, а саме: Н. Хомський, Г. Дойчер, Ю. Гладстон, Т. Чернігівська, Т. Бак.                                  Однак залишаються багато недосліджених моментів як теоретичного, так і прикладного характеру.

По правді кажучи, наш мозок – це «суперкомп’ютер», який постійно увімкнений та пропускає через себе тони інформації. А на відміну від нього, мова – це інструмент, основне призначення якого є не для комунікації між індивідами, а для мислення.                                                                         Мова за великим рахунком визначає те, як ми дивимося на світ і як його сприймаємо. Відповідно до гіпотези Сепіра – Ворфа[1], яку сьогодні активно обговорюють у науці, мова впливає на наші когнітивні здібності, тобто вона стверджує той факт, що люди, які говорять різними мовами, по-різному сприймають світ і по-різному мислять. Тому коли людина знає більше, ніж одну мову, у неї є кілька картин світу. І тому чим більше цих картин, тим більше вона знає про те, хто вона така і що її оточує.                Відомий факт, що вивчення іноземних мов є корисним не тільки для подорожей, але й для ефективнішої роботи мозку, його розвитку та  захисту його від хворіб на кшталт Альцгеймера.                                                 Крім того, було доведено, що білінгвізм може посилити увагу та чутливість до звуків, навіть в ранньому віці. Більше того, професор університету Единбургу Т. Бак зазначає, що: «Феномен багатомовності полягає у здатності постійно переключатися між мовами спілкування та «призупиняти» одну мову, «активуючи» іншу за потреби. Ці переключення можна розглядати як постійне інтенсивне тренування мозку».                        Будь-яке навчання змінює мозок. А коли мозок вчиться, у ньому збільшується кількість і якість нервових зв'язків та зростає ефективність сірої і білої речовин.                                                                        Ізраїльський лінгвіст та відомий дослідник в області історичного мовознавства Г. Дойчер у своїх працях намагається продемонструвати вплив культури та національної мови на сприйняття світу. Так у своїй книзі «Крізь дзеркало мови»[2] автор описує мову австралійських аборигенів, у яких зовсім відсутнє звичне нам уявлення про егоцентричні координати.        Наприклад, замість того щоб сказати «зроби крок вперед», вони говорять про географічний напрямок, тобто «зроби крок на північ». Подібне просторове сприйняття поширюється на всі предмети, які їх оточують. Завдяки тому, що з самого дитинства аборигени існують виключно в географічних координатах, у них не залишається іншого вибору, окрім як постійно орієнтуватися на внутрішній компас, змінюючи орієнтири, положення сонця в небі, зміни тіней і багато інших чинників. У міру дорослішання потреба в орієнтуванні стає невід'ємною частиною мислення аборигена - так культурний вибір задає його сприйняття дійсності.                Отже, можна зробити висновок, що мова сама по собі є складною справою, і коли ми досліджуємо це з точки зору нейронного процесу в мозку, то він стає все більш складним напрямком для вивчення. Простіше кажучи, не можна зрозуміти людський мозок без розуміння вкладу мови, як у момент мислення, так і під час навчання та набуття досвіду. Коли ми вивчаємо мову, ми заглядаємо в саму суть людської природи.