Анотація хорового твору «Співомовки»

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КРИВОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ  ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Факультетмистецтв

Кафедра методики музичного виховання, співу та хорового диригування

АНОТАЦІЯ

Хорового твору «Співомовки»

 з Хорового концерту № 1,

муз. Ю. Алжнєва, сл. Народні

Виконанала студент(ка) групи МХК-17

ПІБ

Кривий Ріг-2020

ЗМІСТ

РОЗДІЛ I. Історико-стилістичний аналіз хорового твору…............

РОЗДІЛ II.Музично-теоретичний аналізхорового твору……….

РОЗДІЛ III. Вокально-хоровий аналіз хорового твору………….

РОЗДІЛ IV. Виконавський аналіз хорового твору………………

ДОДАТКИ…………………………………………………………….

РОЗДІЛI

Історико-стилістичнийаналіз хорового твору

Юрій Борисович Алжнєв (народився 24 серпня1949 р.) – український композитор, художній керівник Муніципального театру народної музики України «Обереги» в місті Харків, заслужений діяч мистецтв України (1995 р.), член Національної Спілки композиторів України з 1990 р., член Всеукраїнської музичної спілки з 1995 р., лауреат муніципальної премії ім. Іллі Слатіна (1997 р.), всеукраїнської премії ім. ІванаОгієнка (1999 р.), ордена «За заслуги» III ступеня(2009 р.).

Народився у м. Кіровобад (нині –Гянжа, Азербайджан), дитинствопройшло на Полтавщині. Закінчиву 1977 р. народно-оркестровийвідділХарківськогодержавногоінститутукультури (нині – Харківськадержавнаакадеміякультури); 1989 р. –Харківськийінститутмистецтвім. І. Котляревського у класікомпозиції В. Золотухіна.

Із 1992 р.– музичнийдиректорХарківськогомуніципальноготеатрународноїмузикиУкраїни «Обереги». Брав участь у II Всеукраїнськомуфестивалі «Золотоверхий Київ» з авторським концертом «Пробудження» (1998 р.).

Працювавхудожнімкерівникомсільськогобудинкукультури (с. Перша-Старовірівка, 1970 р.), концертмейстером заслуженого ансамблю танцюУкраїни «Квітка», палац культуриХЕМЗу (1974–1976 рр.) та концертмейстером Харківського державного академічногоросійського драматичного театруім. О. Пушкіна (1976–1991 рр.), від 1991 р. – старший викладач, від 2000 р. – доцент ХДУМ ім. І. П. Котляревського.

Його творчі здобутки:

• для симфонічного оркестру – увертюра «МолодістьТракторобуду» (1981 р.), поема «Пролог» (1989 р.);
• для естрадного оркестру – «Акварелі» (1976 р.);
• для ударних, брас-квартету, синтезатора та фортепіано–симфонієта «СпогадиМатінки-Землі» (1987 р.);
• для інструментальних та фольклорно-етнографічнихансамблів–рапсодія «Обереги» (1990 р.);
• для фортепіано– «Ескізи» (1979 р.), «Російський триптих» (1984 р.), «Дума» (1985 р.);
• для труби з оркестром– Скерцо (1977 р.);
• для баяна з оркестром –Концертнап’єса (1977 р.);
• концертніп’єси: «Дергунець», «Українськів’язанки», «Троїста-Забрідська», «Святковаслобідська» (на українські теми); «Пакдухти» (на вірменські теми); «Дромореса» (на циганські теми); «Кубана» (на іспансько-кубинські теми); «Пастушімелодії» (на литовські теми);рапсодія на теми народнихмелодійгреківПриазов’я «ВихідізКриму»; увертюра на теми клезмерських, єврейськихмелодій «Гноїм» з використаннямнароднихінструментів;
• «Чорнобильська симфонія»;
• «Золота пектораль»;
•  «Тулумбас 4816»;
• фантазія «СуголоссяСвітояру»;
• Хоровий концерт № 1: «Щедрівка», «Співомовки»; Хоровий концерт № 2: «Дівич-сон»; Хоровий концерт № 3: «Пробудження»;
•  «Дощику, дощик» – пісня на вірші І. Березюка; «Слава Тобі, Господи» – молитва; «Корочун-коляда» – концертна колядка; «Многії літа», «Співайте для Господа піснь нову»;
• музика до театральнихвистав.

Ю. Б. Алжнєв найяскравіше виявив себе в жанрі хорової музики. Він належить до тієї плеяди композиторів, для яких українська культура з її архаїчними традиціями і звичаями – це постійне джерело натхнення. Однак, у своїх творах композитор завжди органічно переплітає колоритний фольклорний пласт із новітніми композиторськими напрацюваннями. Так, у складі оркестру може виявитися й синтезатор, а солістами може бути і сопілка, бубон, гармошка. Експериментиведуться не тільки в тембровомуплані. Нерідкопідвпливомзмістутрансформується і жанр, і форма, щодозволяєназиватиЮріяАлжнєва композитором-новатором.