Аналіз «Magnificat» частини IV та VII Джон Раттер

Харківський національний  університет мистецтв ім. І. П. Котляревського

Аналіз

«Magnificat» частини IV та VII

Джон Раттер

Виконала

Студентка 5 курсу

Кафедри «Хорове диригування»

Літвінова Катерина

Клас кандидата мистецтвознавства, доцента кафедри хорового диригування

Михайлової  Н. М.

Харків-2022

Джон Мілфорд Раттер (народився 24 вересня 1945 р.) - англійський композитор, диригент, редактор, аранжувальник і продюсер, переважно хорової музики.

Раттер народився у Лондоні, в сім'ї хіміка-промислового та його дружини. Він виріс у пабі Globe на лондонській Мерілебон-Роуд. Він здобув освіту в середній школі, серед однокурсників були Джон Тавенер, Говард Шеллі, Браян Чаппл і Ніколас Сноумен, а як хорист брав участь у першому (1963) записі Бріттена Військового реквієму під керівництвом композитора. Потім він читав музику в Клер коледжі в Кембриджі, де він був членом хору. Ще студентом, він опублікував свої перші твори, у тому числі "Shepherd's Pipe Carol", написану ним у віці 18 років. Він працював музичним директором у Clare College з 1975 по 1979 рік і керував хором на міжнародному рівні.

У 1981 Раттер заснував свій власний хор Cambridge Singers, яким він диригує і з яким він зробив багато записів священного хорового репертуару (включаючи свої власні твори). Композитор проживає в Hemingford Abbots у Кембриджширі і часто диригує багатьма хорами та оркестрами по всьому світу.

1980 року він став почесним членом Вестмінстерського хорового коледжу в Прінстоні, а 1988 року став членом Гільдії церковних музикантів. У 1996 р. архієпископ Кентерберійський надав йому ступінь доктора музики Ламбета на знак визнання його внеску до церковної музики.

З 1985 по 1992 рік Раттер серйозно страждав на міалгічний енцефаломієліт (синдром хронічної втоми), що обмежувало його працездатність; після 1985 року він перестав писати музику на замовлення, оскільки не міг гарантувати дотримання термінів.

Раттер також працює аранжувальником та редактором. У молодості він співпрацював із сером Девідом Уїлкоксом над п'ятьма томами надзвичайно успішної серії антологій Carols for Choirs.

Він був призначений національним патроном Delta Omicron, міжнародної професійної музичної спільноти у 1985 році. Раттер також є віце-президентом Joyful Company of Singers, президентом Хору Баха та президент Асоціації британських хорових директорів.

Композиції Раттера в основному хорові і включають різдвяні гімни, гімни та розширені твори, такі як Глорія, Реквієм та Магніфікат.

Музика Раттера еклектична, демонструючи вплив французької та англійської хорової традиції початку 20 століття, а також легкої музики та класичного американського пісняра. Майже кожен хоровий гімн  супроводжується оркестровим супроводом на додаток до стандартного акомпанементу фортепіано/органу з використанням різних інструментів, таких як тільки струнні, струнні та дерев'яні духові або повний оркестр із мідними духовими та перкусією.

Незважаючи на те, що він складав і диригував великою релігійною музикою, Раттер сказав американській телепрограмі 60 хвилин у 2003 році, що він не особливо релігійна людина, але все ж таки глибоко духовна і натхненна духовністю священних віршів і молитов.

Magnificat (Величить душа моя Господа)

Інтерес композиторів до жанрів духовної музики обумовлений переважно тим, що через призму цих жанрів вони мали можливість втілювати свої думки про життя та неминучість смерті. Найбільшою популярністю користувалися духовні гімни, псалми та меса з усіма її різновидами. Однак не менш значне місце в історії музики займає жанр магніфікату. Він використовується в католицьких богослужіннях, де традиційно виконується латинською мовою і є кульмінацією служби, а також у лютеранських та православних службах (Пісня Богородиці).