Комплексный аналіз фразеологічного фонду повісті О. Кобилянської «У неділю рано зілля копала»

ЗМІСТ

ВСТУП…..……………………………………………………..……….………….2

РОЗДІЛ 1.  РОЛЬ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ У ФОРМУВАННІ СИСТЕМИ МОВНИХ ЗАСОБІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ…………………………………..4

РОЗДІЛ 2. ФУНКЦІЯ ФРАЗОЛОГІЗМІВ У ПОВІСТІ «В НЕДІЛЮ РАНО ЗІЛЛЯ КОПАЛА» О. КОБИЛЯНСЬКОЇ………………………………….…..13

ВИСНОВОК…………………………………………………………………...…22

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………..25

ВСТУП

Проблеми фразеології в сучасному мовознавстві привертають усе більшу увагу науковців. Активно досліджується різний фразеологічний матеріал, поглиблюються обґрунтування низки важливих теоретичних положень, насамперед пов’язаних із основними ознаками фразеологізмів, принципами систематизації, установленням спільних і відмінних рис між фразеологічними й іншими одиницями мови, аналізуються семантичні, структурно-граматичні та стилістичні особливості фразеологічних зворотів, розробляються питання етимологізації фразеологізмів.

Проте не можна стверджувати, що сьогодні вже достатньо з’ясовані природа фразеологізмів та особливості їхнього становлення й функціонування, а також семантика та походження. Незважаючи на помітні досягнення в науковому обґрунтуванні фразеології як окремої лінгвістичної дисципліни, серед мовознавців до цього часу немає спільної думки щодо основних проблем галузі. Існують напрямки й навіть школи, які по-різному трактують головні для фразеології питання про природу фразеологічних одиниць і принципи їх класифікації, про предмет та обсяг фразеології, семантичні зв’язки фразеологізмів, вплив окремих компонентів на формування загального значення фразеологічних одиниць.

У сучасній лінгвістиці приділяється неабияка увага до проблем національного самоусвідомлення та самовираження, співвідношення мови й духовної культури, потребою пошуків нових підходів до вивчення фразеологічних одиниць як дзеркала спектру національних конотацій, а також специфікою відображення у фразеології духовної культури, що становить одну з малодосліджених проблем українського мовознавства.

Мова творів Ольги Кобилянської становить надзвичайно багатий матеріал для подальших мовознавчих студій, адже лінгвістичний матеріал, представлений тут, є надзвичайно цікавим і різноманітним. Нашу увагу привернули фразеологічні одиниці, використані авторкою у повісті «У неділю рано зілля копала», не випадково, адже зазначений твір пропонує багатий фразеологічний матеріал.

Актуальність теми дослідження визначається: 1) значимістю художнього слова та провідною роллю Ольги Кобилянської в розвиткові українського літературного модернізму; 2) відсутністю ґрунтовного дослідження, присвяченого мові та індивідуальному стилю письменниці на фразеологічному рівні; 3) потребою подальшого вивчення функціонально-стилістичних властивостей фразеологічних одиниць у тих чи інших мовленнєвих умовах, зокрема в художніх текстах.

Мета дослідження полягає у здійсненні комплексного аналізу фразеологічного фонду повісті О. Кобилянської «У неділю рано зілля копала», вивченні на цій основі текстотвірних можливостей і дослідженні механізму функціонування фразеологічних одиниць у системі внутрішньо текстових зв’язків.

Реалізація поставленої мети передбачає розв’язання таких основних завдань:

• охарактеризувати фразеологію як розділ мовознавства та виявити основні напрями фразеологічних досліджень;
• проаналізувати існуючі класифікації фразеологізмів та джерела виникнення  фразеологічних одиниць;
• розглянути експресивно-стилістичні властивості фразеології;
• описати фразеологічний матеріал повісті О. Кобилянської «В неділю рано зілля копала»

Об’єктом дослідження є фразеологічна система української мови, а предметом – фразеологізми, що функціонують у повісті Ольги Кобилянської «В неділю рано зілля копала».

Практичне значення. Матеріал може бути використаний на уроках української та російської мов у загальноосвітніх школах, гімназіях, ліцеях під час вивчення теми «Фразеологія»; у вищих навчальних закладах на спецсемінарах для робіт із порівняльної та історичної фразеології.