Аналіз творів “Спомин” Байрон

“Спомин” Байрон

Кінець! То був лиш сон. І враз

Блідих надій промінчик згас.

Щасливих мало днів прожито,

Світанок мій вкриває тьма,

І душу сковує зима.

Любов, надію вщент розбито.

Якби ж — і спомини. Якби-то!

1. 1806 р.

2. Вперше надрукований у 1832 р

3. Вірш

4. Провідна тема вірша – тема нещасливого кохання. Герой прощається не тільки з коханням, надією, а й з минулим життям. Він ладен поринути у забуття, щоб звільнитися навіть від спогадів про минуле.

5. Основна думка: порівняння світу снів та реальності, що зображується печально та нещасно. Образи: сон, тьма, зима, блідий надій промінчик. Ці образи зображені похмуро, вони наводять читача на атмосферу розпачу.

6. Виражально-зображальні засоби:

- лексико-морфологічний рівень: промінЧИК

- особливості словесної виразності:

• Метафори: промінчик згас\ світанок вкриває тьма\ душу сковує зима\ любов, надію розбито.
• Епітети: блідий\ щасливих.

- інтонаційно-синтаксичні особливості:

• Оклики: Кінець!\ Якби-то!
• Повтори: Якби....Якби

7. Особливості віршування:

Чотиристопний ямб, з вториною хвилею хорерю, що ускладнений дактилічними клаузами.

8. Переклад Д. Паламарчука

9. Читаючи цей вірш, можна зазначити, що автор намагається зобразити смуток через призму образів, які асоціюються з тугою. Завдяки цьому прийому, читач здатний відчути всю тяжість і печальність ліричного героя.

Про коника та цвіркуна

Джон Кітс

Поезія землі не вмре ніколи,

Опівдні, як мовчать серед гілок

Птахи в гаю, невтомний голосок

Обнизує покоси й частоколи.

Це коник, він поймає гори й доли,

На стернях довгий ведучи танок,

А стомиться — стихає на часок

У затінку стебла або стодоли.

Поезія землі не оніміє:

Коли зима в мовчання крижане

Поля заковує, цвіркун у хаті

Заводить пісню, що в теплі міцніє,

Нагадуючи всім, хто задрімне,

Спів коника в траві на сіножаті.

1. 1817 р
2. В результаті змагання. Написаний за 15 хв.
3. Сонет. Пейзажна лірика
4. Тема: спів коника і цвіркуна – це звуки природи, символи життя, поезія землі.
5. Образи: коник і цвіркун – образи вічного життя.
6. Виражально-зображальні засоби:

• Метафори: голосок обнизує\ зима заковує\ цвіркун заводить пісню
• Епітети: невтомний голосок\ довгий танок\ в теплі

1. Пятистопний ямб, з жіночими та чоловічими клаузулами.
2. Переклад Василя Мисика, зміг відтворити основний зміст творця. В оригіналі більш детальніше змальована природа.
3. Читаючи твір, уявляється прекрасність природи, в оригіналі природа зображена більше детальніше.