Аналіз казки «Русалка в ставі» (Брати Грімм) за К.Г. Юнгом

Аналіз казки «Русалка в ставі» (Брати Грімм) за К.Г. Юнгом

Інтерпретуючи цю казку з точки зору чоловічої психології, можна припустити, що образ мисливця символізує чоловічу свідомість, а образ його дружини - його аніму, яка визволяє його з полону русалки за допомогою предметів, які дала їй маленька добра бабуся.

Архетип води, це символ несвідомого, яке збуджується, або активізується при прядінні ниток уяви і повертає зі своїх глибин мисливця. Дружина звільняє його від влади темного материнського імаго - русалки. (У цьому випадку русалку я порівнювала з доброю бабусею. Можна вважати, що русалка це тінь доброї матері. Я аргументую це тим, що русалка забрала вже дорослого чоловіка від її дружини. Натяку на інтимну близькість не було, тому вона просто його сховала від навколишнього світу. Прикладом цього є коли мама чоловіка не полюбляє свою невістку й намагається нав’язувати свої звички та бачення як правильно треба піклуватися за її сином.) В даному випадку в образі русалки втілюється фігура злої матері, або аніми, яка захоплює мисливця в глибину, тоді як образ немолодої жінки втілює позитивну сторону материнського початку.

За міркуваннями К.-Ґ. Юнґа спорідненість архетипів  з’являється при зниженій інтенсивності свідомості (у сновидіннях, мареннях, фантазіях, галюцинаціях та зниженій активності свідомості та відсутності концентрації уваги. Коли жінка стала проявляти інтерес до свого несвідомого за допомогою активного уяви, їй наснилося, що вона порушила передбачення свого гороскопу. Для неї гороскоп був символом невідворотності долі, і він перестав діяти саме в той момент, коли вона зосередилася на своїх фантазіях. Це трапляється, коли свідомість з'єднується з несвідомим і виявляє його целеполагающую функцію і його стимулюючий ефект. Отже саме таким чином наша аніма дізналася про бабусю – «І невдовзі приснився їй сон. Немов іде вона, сповнена жаху, на гору між величезними уламками скель. Небо було голубе, повітря ніжне, земля м’яко під нею опустилася, і на зеленому, вкритому строкатими квітами луці була чистенька хатинка. Вона підійшла до неї, відчинила двері, дивиться– сидить у хатинці стара з сивим волоссям і ласкаво їй киває. У цю мить бідна жінка прокинулася.

Уже настав ранок, і вона миттю вирішила послухатися сну. Вона важко піднялася на гору і було все саме так, як бачилося їй вночі уві сні.»

У казці присутні деякі символи: золотий гребінь, сопілка, золота прядка та місяць. Саме у такому порядку вони з'являються на шляху нашої аніми.

«– Заспокойся, – сказала стара, – я тобі до поможу. На тобі золотий гребінь. Почекай, доки зійде місяць, а потім йди до ставу, сідай знов на його березі і розчеши своє довге чорне волосся цим гребенем.» Гребінь яким жінка розчісує своє довге волосся символізує сексуальність та жіночість. Довге волосся у дівчини - не просто стереотип або усталена традиція. Це те, що називається в психології Карла Юнга "архетипом", щось на зразок генетичної пам'яті. Образ жінки, як володарки довгого волосся формується не просто в процесі життя кожної людини, цей образ передається "у спадщину " з незапам'ятних часів і лежить дуже-дуже глибоко в підсвідомому. при місячному світлі розпущене волосся набувало магічної сили. Отже, цей був перший спосіб щоб врятувати свого чоловіка від несвідомого.

Другим символом є флейта. «Дала їй стара золоту флейту й сказала:

– Почекай, доки знов місяць буде повним, а потім візьми цю флейту, сядь на березі, зіграй на ній красиву пісню і, коли ти закінчиш, поклади її на пісок, і ти побачиш, що станеться.» Через сум та прагнення допомогти чоловіку жінка послухала пораду бабусі та почала грати на сопілці. Такий процес називається сублімацією. Вона відчувала сильне напруження і щоб його зняти, вона перенаправила цю енергію в творчість. 

Третім предметом для визволення чоловіка була золота прядка. Саме завдяки їй жінці вдалося врятувати свого чоловіка від русалки. «…почекай, поки зійде місяць, тоді візьми прядку, сядь на березі і напряди повне мотовило прядива, а коли ти закінчиш, постав прядку біля самої води, і ти побачиш, що станеться. Жінка точно так все і зробила. Тільки показався повний місяць, вона принесла на берег золоту прядку і, старанно пряла доти, доки не вийшов весь льон. Мотовило було повне прядива. І тільки опинилася прядка на березі, як в глибині ставу зашуміло ще сильніше, ніж раніше, швидко підкотилася сильна хвиля й понесла з собою прядку. І миттю разом із хвилею піднялася вгору голова, а потім і все тіло чоловіка. Він швидко вискочив на берег, схопив за руку свою дружину й побіг із нею.» Символ прядіння об’єднує у собі сублімацію й сексуальність. Це завершаючий етап становлення жінки та здатність її повністю замінити матір для чоловіка, адже ми асоціюємо процес прядіння саме з дорослими жінка, бабусями тощо.