Роль картин Пітера Пауля Рубенса в епоху бароко

                      МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

                                                          Есе

          з навчальної дисципліни «Історія культури західної Європи»

                                                      на тему:

          «Роль картин Пітера Пауля Рубенса в епоху бароко»

Виконав:

Перевірив:

                                                   Місто, 2023

Бароко для деяких дослідників – це напрям у європейському живописі, архітектурний стиль, культурне явище, яке знайшло своє найкраще відображення в образотворчому та прикладному мистецтві.

У XVII ст. з'явився живопис нового типу. Щоб пробудити фантазію, художник прагне зруйнувати бар'єр між глядачем і витвором мистецтва та надати картині безмежності.

Усі ці якості притаманні творчості Рубенса.

Дуже небагато художників, нехай навіть великих, заслуговують на честь називатися основоположниками нового стилю в живописі. Рубенс – виняток. Чому саме так? Чому його називають батьком бароко? Спробуєм відповісти на ці питання.

Він став творцем живого та хвилюючого стилю художнього вираження, пізніше названого бароко.

Темою даного есе є роль картин Пітера Пауля Рубенса в епоху бароко.

Метою є висвітлити особливості творчості Рубенса як законодавця нового стилю в живописі епохи бароко.

Пітер Пауль Рубенс (1577-1640) відомий багатьом. Його картини неможливо переплутати, вони завжди говорять нам про те, хто їхній автор. Вся справа у відмінних рисах його творчості, у стилі, кольорі, малюнку, сюжеті. Все складається в соковиту і вкрай емоційну картинку, яка часом вражає уяву та змушує повірити у реальність того, що відбувається.

Поговоримо про зародження його творчості.

У 1603 році мантуанський герцог вирішив зробити подарунок іспанському королю. У подарунок було обрано кілька картин, перевезення та вручення яких доручили Рубенсу. Під час поїздки картини дуже зіпсувалися, полотна треба було терміново реставрувати. Звісно, ​​Рубенс власноруч виконав роботу, відновивши багато копій. А деякі картини йому довелося малювати наново. Загалом, правильну людину вибрав мантуанський герцог для своєї місії: Рубенс чудово впорався із завданням у найкоротші терміни. Прем'єр-міністр герцог Лерма був задоволений роботою. 

Портрет герцога Лерма нагадує картину Ель Греко, роботи якого побачив Рубенс в Іспанії. Якщо порівняти дві картини, помічаєш талант зображення людей і тварин Рубенса, а також його деяку помпезність. Подивіться на коня, який виконаний ретельніше, ніж у Ель Греко: розкішна грива, чудова упряжка з безліччю деталей, прописані м'язи і погляд. Який погляд! І він спрямований прямо на глядача, на відміну від коня Ель Греко. Герцог Лерма на картині Рубенса начебто піднесений над глядачем, як у багатьох інших картинах.

В Іспанії Рубенс займався копіюванням, в основному, Тіціана, Рафаеля та Мікеланджело.

У період італійської творчості (приблизно з 1605 по 1608) Рубенс створює численні копії та замальовки з античних та сучасних художників та скульпторів. Він удосконалював свої навички та створював власну колекцію творів мистецтва: навряд чи він побачив би ще раз роботи античних майстрів, тому необхідно було підкреслити все найважливіше, запам'ятати деталі та сюжети.

Численні копії Рубенса дають можливість познайомитися з тими картинами, які дійшли до нас.

Цікавим є розвиток придворного портрета. Замовлені портрети аристократії стали зразком барокового портрета. Нейтральне тло, інтерес до самого портретованого, підкреслення соціального стану за допомогою одягу, аксесуарів, дрібних деталей. Рубенс створював портрети за власними канонами зображення, приділяючи особливу увагу жестам, позам і погляду портретованого. За допомогою мови тіла та одягу він зображував приналежність до вищого суспільства, показував соціальне становище героя картини.

Рубенсу дуже подобалася атмосфера римського життя: його приваблювали розкіш, багатство та достаток, інтриги та плітки при дворі, суперництво між художниками. Життя вирувало в Римі, а як ми пам'ятаємо, де рух, там Рубенс. Тому він стояв на роздоріжжі: залишитися в Римі чи виїхати до Антверпена, Фландрії чи Брюсселя?