Проблеми iсторiографiчного висвiтлення аспектiв колаборацiонiзму в роки другоi свiтовоi вiйни на територii рейхскомiсарiату Украiна

УДК 930

ПРОБЛЕМИ ІСТОРІОГРАФІЧНОГО ВИСВІТЛЕННЯ АСПЕКТІВ КОЛАБОРАЦІОНІЗМУ В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ НА ТЕРИТОРІЇ РЕЙХСКОМІСАРІАТУ УКРАЇНА

Хряпін Едуард Олександрович,

к.і.н., доцент

Островська Тетяна Сергіївна,

Студентка

Комунальний заклад «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради

м. Харків, Україна

2002tanya2911@gmail.com

Анотація: Колабораціонізм — явище універсальне, характерне майже для всіх часів і періодів світової історії. У статті досліджується особливості проблеми колабораціонізму, його історіографічне висвітлення аспектів. Метою роботи є дослідження колабораціонізму в роки Другої світової війни на території рейхскомісаріату Україна та фактів співпраці з окупаційним режимом на території України.

  Проаналізовано основні підходи  до висвітлення історіографії колабораціонізму в роки Другої світової війни на території рейхскомісаріату Україна. Особлива увага звертається на висвітлення формування причин прояву колабораціонізму. Тема є актуальною, оскільки охоплює низку проблем історичного, політичного та морального характеру. Пропагандистські міфи зруйновані в багатьох аспектах. Через події, які, на жаль, відбуваються у нашій країні, вивчення та переосмислення сторінок нашого історичного минулого наразі є найважливішим для сучасності, а найбільш для молоді – майбутнього країни.

Ключові слова: Друга світова війна, історіографія, «колабораціонізм», рейхскомісаріат Україна, епоха «Перебудови», «новий порядок».

Незважаючи на те, що після закінчення подій Другої світової війни минуло вісім десятиліть, на сьогодні узагальнюючих праць українських дослідників з питань висвітлення колабораціонізму на території рейхскомісаріату Україна (чи таких, що достатньо повно висвітлюють окремі ланки цього явища) дуже мало.

Ще за радянських часів питання колабораціонізму на теренах СРСР залишалося поза увагою наукової спільноти – вочевидь, з політико-ідеологічних міркувань. Сам по собі термін «колабораціонізм» застосовувався на той час стосовно подій на теренах окремих європейських країн. Що стосувалося території України, то акцент про співпрацю з окупантами робився переважно відносно Організації українських націоналістів. Відносно іншої колаборації спеціальних досліджень не проводилося зовсім. Натомість знаходили висвітлення лише окремі судові процеси, за яких викривалися і доносилися до широкого загалу воєнні злочини окупаційної влади за участі місцевих зрадників радянської влади.

Комплексна, об’єктивна робота з означеної тематики також гальмувалася засекреченістю багатьох документів часів Другої світової війни. Мало доступними для використання в умовах Холодної війни були й матеріали зарубіжних досліджень.

Ситуація почала змінюватись з часів розпаду СРСР – епохи «Перебудови» та подальшої розбудови вже незалежної України. Саме з 1980-х рр. розпочався і продовжується до цього часу процес масового оприлюднення матеріалів, пов’язаних з подіями Другої світової війни. Це, разом з можливістю опрацювання закордонних архівів, дало поштовх новому, набагато більш якісному і продуктивнішому етапові досліджень колабораціонізму.

Починаючи з 1990-х рр., плідно працювали і працюють з означеної тематики українські дослідники: Н. Антонюк [1], А. Боляновський [2; 3], І. Вєтров [4], В. Гайдабура [5], С. Кульчицький [6; 7], В. Кучер [8: 9], П. Чернега [9] О. Лисенко [10], О. Потильчак [11], В. Сергійчук [12],та інші.

В умовах обмежень в роки пандемії та подальшого воєнного стану в Україні на допомогу дослідникам приходить, між іншим світова мережа «Інтернет», яка завдяки розміщеній на серверах інформації значно розширює доступну джерельну базу та допомагає оперативному ознайомленню з науковою літературою, що присвячена вивченню колабораціонізму в роки Другої світової війни.