Подвиг 62-ї гвардійської Звенигородсько–Будапештської Червонопрапорної орденів Богдана Хмельницького і Суворова стрілецької дивізії
Автор: Zarina Potter • Ноябрь 30, 2018 • Реферат • 718 Слов (3 Страниц) • 384 Просмотры
Клубна година «Подвиг 62-ї гвардійської Звенигородсько–Будапештської Червонопрапорної орденів Богдана Хмельницького і Суворова стрілецької дивізії»
Мета: поглибити знання учнів з історії Другої світової війни ; за допомогою краєзнавчих матеріалів ознайомити учнів з історичними подіями нашого краю та села, розвивати у дітей пізнавальні здібності; формувати передумови пошукової діяльності, громадянськість, інтелектуальну ініціативу; формувати риси національної свідомості учнів; виховувати патріотизм, гордість за героїчне минуле та видатних постатей рідного краю.
Обладнання: презентація, аудіозаписи пісень на воєнну тематику, ілюстративні матеріали по темі «Друга світова війна», альбоми-спогади, виставка літератури «Наш край в роки Другої світової війни».
Хід заходу
I. Організаційний момент.
II. Повідомлення теми екскурсії
Дорогі діти! Сьогодні ми з вами дізнаємося про подвиг 62-ї гвардійської Звенигородсько–Будапештської Червонопрапорної орденів Богдана Хмельницького і Суворова стрілецької дивізії. Чому ми будемо говорити саме про неї? А тому, що вона звільняла наше село від німецько-фашистських загарбників у роки Другої світової війни.
Подвиг українського народу в Другій світовій війні займає вагоме місце в історії. 70-та річниця вигнання нацистських окупантів з України – це особлива дата. Якраз в Україні вирішувалися доля звільнення й інших територій та підсумки самої страшної війни минулого століття. Наші співвітчизники дали перший бій ненависним нацистським окупантам. Тому сучасна молодь повинна знати ціну звільнення, як у державному, так і у місцевому масштабі. Бойові і трудові звершення років Другої світової війни – це взірець для нинішнього та майбутнього покоління. Уже старіє покоління, народжене після війни, зовсім мало залишилося ветеранів. Їх мужність і героїзм – приклад для наслідування, що сьогодні й демонструють воїни в зоні антитерористичної операції на сході України
26 листопада 1943 року – день визволення Руської Поляни. Більше двох років і трьох місяців село було окуповане фашистами. Та не скорилося село ворогові.
Ціною великих втрат заплатили воїни-визволителі та народні месники за звільнення села.
Визволяли село воїни 62-ї гвардійської стрілецької дивізії.
Із спогадів Вельямінова Георгія Михайловича:
Мова оригіналу: «Война не обошла стороной и Русскую Поляну. Я хорошо помню это село, где прямо с марша наша 62-я вступила в бой. Почти поголовно дивизия состояла из таких, как и я безусых мальчишек 17-18 лет. Вот они - то в основном и составляют те восемьсот солдат. Погибших под Русской Поляной»
«Війна не обійшла стороною і Руську Поляну. Я добре пам’ятаю це село, де прямо з маршу наша 62-а вступила в бій. Майже поголовно дивізія складалася з таких, як і я, безвусих хлопчаків 17-18 років. От вони-то в основному і складають оті вісімсот солдатів, які загинули під Руською Поляною»
17 листопада 1943 року героїчні часини Червоної Армії зайняли східну частину села, лише 23 листопада частина села була звільнена. 23, 24, 25, 26 листопада велися бої біля клуба на Хуторі, і лише 26 листопада село було визволено.
...