Культура карпатських курганів. Археологічні знахідки в с.Брусниця

Міністерство освіти і науки України

Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича

Факультет історії, політології та міжнародних відносин

 Індивідуальне науково-дослідницьке завдання з дисципліни «Археологія» на тему:

«Культура карпатських курганів. Археологічні знахідки в с.Брусниця»

Виконав:

студент 101 групи

Костащук Владислав Іванович

Науковий керівник:

Ільків М. В.

Чернівці. 2021

Зміст

Вступ…………………………………………………………………………3

1. Культура карпатських курганів……………………………………………4
2. Історія досліджень та нові відкриття………………………………………6
3. Легенда про Брусницю……………………………………………………10
4. Особливості знахідкок Культури карпатських курганів у селі Брусниці……………………………………………………………………10

Висновок……………………………………………………………………11

Список використаної літератури…………………………………………11

Додатки………………………………………………………………………12

Вступ

Тематикою мого дослідження стали археологічні знахідки на території села Брусниця, Вижницького району, Чернівецької області. Розташована на правому березі Черемошу при злитті його з Прутом. Брусниця(до 1946 року – Барбівці)  згадуються у письмових джерелах XVI століття. Зокрема, в грамоті 1558 року говориться, що частину села продано молдавському дідичу Барбівському. Прізвище його названо і в грамотах 1528 i 1529 років. А в румунського історика Тодора Балана, в його томах “Буковинські документи” Барбівці згадуються наприкінці XVII ст., але зрозуміло,  що село існувало сотні років до того. Архів надає нам чимало згадок про Барбівці, що датуються в основному XVII -XVIII ст.

 У межах та в урочищах села Брусниця виявлено чимало археологічних пам’яток Культури карпатських курганів, Слов’янської  та Черняхівської культури.

Тематика Культури карпатських курганів є доволі актуальною й не до кінця дослідженою, до сих пір проводяться різноманітні експедиції цієї культури.  

Більше ста років пройшло з того часу, коли наприкіні минулого століття на території Українського Прикарпаття майже одночасно у різних його частинах були відкриті пам’ятки культури карпатських курганів. Вона охоплює перед гірські області Східних Карпат — вузьку смуту, що тягнеться уздовж гір, між Карпатами і верхів'ями Дністра, Серета і Пруту.

Об’єктом дослідження є Культура карпатських курганів на території села Брусниця.

Предмети розгляду – матеріальні рештки культури

Культура карпатських курганів

У Прикарпатті з черняхівською сусідила культура, що дістала свою назву завдяки характерним поховальним пам’яткам. Вона охоплює перед гірські області Східних Карпат — вузьку смуту, що тягнеться уздовж гір, між Карпатами і верхів’ями Дністра, Серета і Пруту. До цієї групи близькі однотипні могильники Східної Словаччини.

В окрему культуру виділена М. Ю. Смішком у 1960 p., хоча перші кургани були розкопані ще наприкінці XIX ст. їх дослідження здійснювали М. Ю. Смішко, Б. О. Тимощук, В. М. Цигилик та ін. Пізніше поряд із курганами було виявлено ряд поселень, розкопки яких вели Б. О. Тимощук, Л. В. Вакуленко та В. Г. Котигорошко. В цілому досліджено 10 поселень і 30 могильників (близько 150 поховань).

Усі поселення не укріплені, розташовані на мисах чи похилих схилах. Здебільшого їх площа не перевищує 2—3 га, хоча деякі з них тягнуться уздовж гірських річок та струмків на відстань до 1 км. Інтенсивні розкопки велися на поселеннях Глибока і Гореча II, тут досліджено відповідно 16 і 13 жител.

Житла представлені як наземними, так і заглибленими в землю будівлями. Наземні будівлі мали прямокутну форму і каркасно-глинобитну конструкцію, їхні розміри — 12—40 м2. Менш поширеними були напівземлянки, площа яких становила 9—12 м2, глибина 0,5—0,9 м. Кількість таких будівель зростає на заключному етапі існування культури, що зумовлювалося, очевидно, посиленням контактів із черняхівським населенням Середнього Подністров’я.