Аналіз культури населення переддержавних утворень на українських землях

Аналіз культури населення переддержавних утворень на українських землях (1 тис. до нашої ери)

Культура – це сукупність всіх моральних та духовних цінностей, які береже та поширює народ. Музика, мистецтво, кіно, споруди, традиції, одяг, їжа, поезія – це все культура, яка з кожним століттям формує нашу ідентичність і національну самоповагy. Культура виховує людину, прищеплює їй кращі соціальні риси характеру, поведінки, формує у неї високі думки і почуття, підносить особу до вершин людяності, гуманності, чуйності.

Початки передісторії українського культури сягають сивої давнини. В епоху бронзи і раннього заліза неначе в калейдоскопі змінювались археологічні культури, невизначеним методом накопичувався позитивний досвід, удосконалювалися виробничі сили й суспільні відносини.  

У І тисячі до нашої ери поряд із землеробством, скотарством високого розвитку набуває ремесло, що призвело до ще одного великого суспільного поділу праці: суспільство поділяється на класи, виникає держава, скотарство відокремлюється від землеробства, ремесло стає самостійною галуззю.

Саме на 1 тисячотліття до нашої ери припадає залізний вік. Кіммерійці були першими на території України, хто перейшов від осілого до кочового скотарства, а також першими, хто почав на цих землях виплавляти з болотяної руди залізо. На території України ознаки ранньої залізної доби з'явилися з утвердженням нової економічної ситуації: коли приселищне тваринництво у Лісостепу та Поліссі перетворилося на придомне й виникло стійлове утримання худоби, а в степу — кочове скотарство. Домінуючою галуззю Лісостепу та Полісся стало орне землеробство, що базувалося на залізних знаряддях (сокира, рало). Саме тоді зросла продуктивність сільського господарства і з'явилися надлишки продуктів, відбувалося їх нагромадження. Утвердилися не лише соціальна, а й майнова нерівність. Завдяки дешевим та більш практичним залізним знаряддям сталася індивідуалізація праці, розвиток принципу приватної власності та торгівельних відносин. Люди стали менш залежними не тільки від колективної праці, але й від влади вождів.
Винайдення ремісничих знарядь з заліза стало причиною масштабної вирубки лісів, адже залізною сокирою рубити ліс виходить швидше і результативніше. Масова вирубка лісів з метою розширення посівних площ призвела до зміни мікроклімату та збідніння грунтів, що потягнуло за собою масштабну кризу господарчої діяльності.  Поширилася цільнозалізна зброя, в тому числі й залізні наконечники стріл, двокільчасті вудила. Як зброю ближнього бою використовували залізні мечі, інколи із бронзовими руків’ями, списи та кинджали. У посуді стали переважати кубки, прикрашені геометричним орнаментом. Мистецтво мало прикладний характер — орнаменти (спіралі, ромби, квадрати) на кинджалах, посуді. Доказом цієї культури є численні археологічні знахідки.