Аналіз граматичних трактатів на українських землях періоду XVІ – XVІІ ст

ЗМІСТ

ВСТУП ……………………………………………………………………………3

1.  Теоретичні засади лінгвістичного дослідження мови українських

грамот XVІ – XVІІ ст. …………………………………………………………4

2.  Аналіз граматичних трактатів на українських землях періоду

XVІ – XVІІ ст. ……………………………………………………………………7

ВИСНОВКИ …………………………………………………………………….13

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ………………………………14

ДОДАТОК ………………………………………………………………………16

ВСТУП

Актуальність. Аналітичного дослідження староукраїнської граматичної думки як системи поглядів, що поступово виробилися в результаті творчої праці кількох поколінь лінгвістів, досі не створено. Тому, дослідження й характеристику мови українських грамот вважаємо актуальним.

Граматики, як зазначено Енциклопедією «Українська мова» – «– збірники, що містять статті з граматики. Відомі в Україні ще з XV – XVI ст.» [14, с.113]. Деякі граматичні відомості зустрічаються у «Букварі» Івана Федорова, надрукованого у Львові 1574 р. і перевиданого в Острозі 1578. У 1586 в м. Вільно вийшла друком «Кграматика словенська языка». Це перша у східних слов’ян друкована грамматична праця; вона відіграла певну роль у популяризації елементарних граматичних знань і започаткувала формування граматичної термінології.

Дослідженням структури, мовних особливостей граматик, специфіки підходів різних авторів до аналізу мовного матеріалу займалися такі вчені, як П. Житецький, І. Свєнціцький, С. Бевзенко, В. Німчук, М. Пещак, В. Русанівський та інші.

Мета реферату – описати граматики XVІ – XVІІ століть.

Методологічною основою реферату слугували роботи вітчизняних та закордонних авторів у сфері історії української мови.

Теоретична значущість полягає в тому, що дана праця є внеском в дослідження мови українських грамот.

Практичне значення реферату в тому, що дані, отримані в результаті дослідження, можуть бути застосовані як у галузі філології, так і в історії розвитку української мови. Основні питання, розглянуті в рефераті, можуть бути включені до розробки виступів на студентських конференціях, написання курсових та дипломних робіт.

Структура реферату обумовлена метою і завданнями й складається зі вступу, двох частин, висновків, списку використаної літератури і додатку.

1.  Теоретичні засади лінгвістичного дослідження мови українських

грамот XVІ – XVІІ ст.

У давній східнослов’янській лінгвістичній традиції теоретичне мовознавство представлене насамперед трактатами з загальних граматичних й лінгвістичних питань. Принагідно теоретичних питань мовознавства торкалися автори деяких філософських і літературознавчих праць. Найрозвиненішим було теоретично-практичне мовознавство, яке презентують граматики, призначені для вивчення конкретних мов, а саме – церковнослов’янської, української, грецької. За словами дослідника В. Німчука, граматики латинської мови в староукраїнській філології не представлені, бо в школах на Україні користувалися посібниками, створеними в інших європейських країнах [7, с.4]. Вітчизняні підручники латинської та інших мов з’явилися тільки у XVIII ст.

Показово, що в граматиках українських учених XVI – XVII ст. лінгвістична думка виявляється не тільки в теоретичних розробках, але й у конкретному викладі матеріалу церковнослов’янської мови, у визначенні специфічних рис цієї мови, в кодифікації її, умінні поєднувати традиційно- книжне й живомовне. Оригінальні твори суто з граматики, присвячені вивченню будови конкретних мов, українські лінгвісти створили лише наприкінці XVI, в XVII ст.

Граматична думка на Україні старої доби в своєму розвитку пройшла дві стадії: стадію граматичних трактатів (XIV – друга половина XVI ст.) і стадію вивчення граматичних систем конкретних мов (кінець XVI – XVII ст.). У свою чергу, у другій стадії виділяються два етапи: 1) етап становлення оригінальної граматичної творчості (кінець XVI ст.); 2) етап найвищого розвитку (XVII ст.) [3, с.68].