Куяльницкий лиман

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………………………………..................................3

РОЗДІЛ 1. ПРИРОДНІ УМОВИ ВОБОЗБОРУ БАСЕЙНУ КУЯЛЬНИЦЬКОГО ЛИМАНУ

1.1. Геологічна і геоморфологічна будова басейна Куяльницького лиману………..….6

1.2. Кліматичні умови території. Режим зволоження….................................................................11

1.3. Гідрологічні умови (річки, балки, поверхневий і підземний стік, гати)….............17

1.4. Характерні ландшафти….............................................................................................................................31

РОЗДІЛ 2. ГІДРОЛОГІЧНИЙ РЕЖИМ КУЯЛЬНИКУ

2.1. Режим опадів та поверхневого стоку. Зарегульованість стоку…………………….….37

2.2. Коливання рівня лиману….........................................................................................................................42

2.3. Режим сольонності. Видобуток солі…..............................................................................................45

2.4. Склад донних обкладань, грязей….......................................................................................................52

2.5. Сучасний склад лиману: режим рівня, склад бруду…...........................................................55

РОЗДІЛ 3. ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ

3.1. Заходи щодо вирішення проблем у басейні лиману ……………………………….……....59

3.2. Регулювання водного режиму річки басейна Куяльник ……….…………………….…..69

3.3. Заходи щодо підвищення рівня лиману в результаті припливу морської води (характеристика проекту з порятунку лиману)……………………………………………………...71

ВИСНОВКИ...................................................................................................................................................................77

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ………………………………………….......................................................................79

ДОДАТКИ..………….…….………………...……………………………....................................................................83

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Куяльницький лиман – унікальний водний об'єкт загальнодержавного значення, віднесений до категорії лікувальних,  який має значні рекреаційні, туристичні, бальнеологічні, лікувальні природні ресурси,  що складають потужний потенціал соціально-економічного розвитку прилеглих до нього територій Одеської області та всієї України.

Лікувальні ропа і грязі Куяльницького лиману за своїми властивостями є еталонними в Світі. Курорт Куяльник Одеської області являє собою унікальний природно-господарський об'єкт в морській береговій зоні Українського Причорномор'я. Його унікальність визначається наявністю різноманітних курортно-рекреаційних та бальнеологічних ресурсів, вигідним географічним положенням, але і соціо-економіко-екологічно несприятливою обстановкою в регіоні [1].

Експлуатаційні (балансові) запаси лікувальних грязей – чорних та темно-сірих мулистих відкладів на дні лиману (за даними 1975 р.) становлять 15,3 млн. м3 або 22,2 млн. тон (при щільності мулів 1,43г/см3). Середній багаторічний об'єм наповнення лиману ропою становить75,0 млн. м3, тобто при мінералізації 100 % кількість лікувальних солей дорівнює 7,5 млн. тон.

Якщо прийняти, що середня вартість 1 кг солі або лікувальної грязі з Куяльницького лиману становить 10 грн., то вартість всіх запасів лікувальних грязей та солі лиману становитиме 37 мільярдів доларів США.

Однією з важливих причин розвитку негативних тенденцій на території курорту Куяльник є відсутність дієвих економічних механізмів, що регулюють взаємовідносини між суб'єктами господарювання на національному та місцевому рівнях.

Теоретико-методологічною основою дослідження слугували наукові положення публікацій в галузі рекреаційної географії вчених В.С. Преображенського, І.Т. Твердохлєбова, Ю.А. Веденіна, І.В. Зоріна, М.С. Мироненка, М.П. Крачила, Є.А. Котлярова, І.І. Пірожника, М.І. Мацоли; а також роботи, присвячені вивченню рекреаційних систем і комплексів адміністративних областей і регіонів України: Н.Ю. Недашківська, О.І. Шаблій, М.І. Долішній, О.М. Ігнатенко тощо. У процесі дослідження використовувались науково-методологічні розробки вчених-географів, присвячені вивченню рекреаційних ресурсів. Це роботи О.О. Бейдика, В.П. Руденка, І.В. Смаля, В.Г. Жученка та ін.