Гіпсові печери Подільсько-Буковинської карстової області

ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………………………….3

Розділ 1. Геологічні умови виникнення печер……………………………......5

               1.1 Практичне значення карстових утворень……………………….8

Розділ 2. Гіпсові печери Подільсько-Буковинської карстової області …….10

                2.1 Найбільші карстові печери України …………………………...15

Висновки………………………………………………………………………..25

Список використаних джерел  ………………………………………………..27        

ВСТУП

Актуальність теми . Одним із важливих напрямків діяльності географів є навчальна робота. Чим більше ми дізнаємося про таємниці підземного світу, тим необхіднішою стає охорона печер як пам'ятників природи. У зв'язку з багатоцільовим використанням печер у різних галузях господарства в ряді карстових областей України (Крим, Поділля, Українські Карпати, Буковина, Закарпаття) печери взяті під охорону держави і до них обмежений доступ екскурсантів і туристів.

Проникаючи у незвідані раніше куточки природи, людина неминуче так чи інакше втручається у середовище, яке формувалося протягом тисячоліть. Тому для збереження печер, які мають велике наукове та пізнавальне значення, вони оголошуються заповідниками, резерватами, включаються до складу національних природних парків. Охороняються державою Червона, Геофізична, Скельська, Крубера, Миру, Мармурова, Еміне-Баїр-Хосар і ряд інших печер Криму, всі найбільші печери Поділля і Буковини - Оптимістична, Озерна, Кришталева, Вертеба, Ювілейна, Перлина, Атлантида, Попелюшка, які є пам'ятками природи державного значення.

Метою роботи є вивчення та поширення карстових печер на території України .

Об'єктом курсової роботи є карстові печери.

Предметом дослідження районування печер на території України.

Завдання відповідають поставленій меті та полягають у тому, щоб:

• визначити геологічні особливості виникнення печер;
• з’ясувати розміщення карстових печер на території Поділля і Буковини;
• показати практичне значення  карстових утворень;
• описати найбільші гіпсові печери України.

Дана курсова робота складається з двох розділів. Перший розділ присвячено геологічним умовам виникнення печер. У другому розділі йдеться про розташування печер карстового походження на Поділлі та Буковині, їх типи та найбільші карстові печери на території України.

Розділ 1. Геологічні умови виникнення печер.

Спелеологи жартома говорять, що першими дослідниками печер були древні люди, оскільки в підземних тунелях вони облаштовували собі житла, робили святилища, місця для жертвоприношень і поховань. Якщо ж серйозно, то перші наукові розвідки проводилися під землею років триста тому. Що стосується України, то на сьогодні тут відкрито понад тисячу печер. Найбільше ж на території України карстових печер.

Близько двадцяти мільйонів років тому, в тортонському віці неогенового періоду, південно-західна частина Руської геологічної платформи була покрита мілководним епіконтинентальним морем. З часом воно міліло, розчленовувалося на окремі водойми-лагуни, відступало на південний схід. Минули мільйони років. Древнє море зникло, залишивши на своєму ложі значні гіпсові відклади, перекриті пластами вапняків, мергелів, глин та інших осадових порід. Формування цих нашарувань тривало протягом пліоценової епохи, 1 - 10 млн років тому.

Наприкінці неогенового періоду, близько 2 млн років тому, у зв'язку з підняттям гір Карпат і епейрогенічними рухами Волино-Подільської плити, гіпсові товщі розсікла густа сітка тектонічних тріщин. Ними почали циркулювати води підземного стоку, вилуговуючи порівняно легкорозчинні гіпси. Тріщини поступово перетворювалися в канали, коридори, широкі галереї та зали, утворюючи складні системи підземних пустот-лабіринтів.

У плейстоценову епоху, протягом останніх 10 тис. - 1 млн років, внаслідок періодичних підняттів окремих ділянок Руської геологічної платформи та інших тектонічних рухів земної кори в масивах гіпсових товщ тріщини відновлювалися. З'являлися нові напрямки підземних водотоків. Окремі старі розгалуження лабіринтів заповнювалися наносними відкладами.