Проблема міграції

Реалії сьогоднішнього життя змушують мільйони людей з різних причин покидати свої домівки в пошуках кращого життя. За останні декілька десятирічь проблема глобальної міграції зросла до небувалих масштабів.

Світ стикається з проблемами, що викликані стихійними лихами, війнами, політичними кризами тому проблема міграції та біженців є актуальною як для високорозвинутих держав світу, так і для держав з перехідною економікою та держав, що розвиваються. Тому очевидно, що в світі люди постійно перебувають у русі. Міграційні процеси характеризуються як зовнішніми так і внутрішніми переміщеннями людей. Одними з найпоширеніших причин міграції є війни, порушення прав людини, стихійні лиха та бідність. На жаль, всі ці фактори викликають вимушені переміщення осіб.

Існують традиційні сезонні трудові міграції у країнах Західної Європи, до прикладу Польщі, Німеччини, Великобританії. Часто мігранти з країн південної та Східної Європи їдуть у ці центри робочої сили задля ліпших умов життя. Крім сезонних трудових міграції, дуже поширеним явищем є відтік кваліфікованих кадрів у високорозвинені країни з держав, що розвиваються. Тобто фахівці не можуть реалізувати повноцінно себе на батьківщині, тому вимушені шукати вищі заробітні плати і кар’єрні можливості. Незважаючи на цивілізаційний розвиток суспільства, в світі досі є місце релігійним, політичний конфліктам та війнам, в результаті права людей порушуються та існування стає неможливим. В цьому принципова відмінність мігрантів та біженців. Перші переїзжають через особисті соціальні та економічні причини, в то й час як другі – рятуються задля збереження життя та здоров’я чи навіть свободи.

Життя може обернутись так, що незалежно, якого економічного розвитку досягла країна, але її жителі будуть вимушені мігрувати через незалежні від них причини. До прикладу, через війну в Україні, яка почалась 24 лютого 2022 року мільйони людей покинули свої домівки як через страх за власне життя та через руйнування та окупацію міст. При тому, що великий відсоток біженців шукають притулку у країнах з однаковим рівнем економічного розвитку розвитку. Тому урядам важливо розуміти, що кожна країна чи регіон може стати транзитом для біженців. Мігранти та біженці можуть викликати деякий економічний криз ресурсів, адже задля забезпечення базових потреб необхідно виділити внебюджетні кошти, які спрямовують на програми підтримки.

Тому, як бачимо проблема міграції може зачепити будь-яку країну, незалежно якого рівня розвитку вона досягла. Важливо забезпечувати рівність прав переміщених осіб та не допускати дискримінації. Глобалізаційні процеси виникають чимало суперечностей, тому розділити відповідальність за проблеми глобального масштабів цілком логічним. Всьому людству необхідно розуміти, що кожен може стикнутися з проблемою насильства чи переслідування, бідністю, війною та потребувати захисту та безпеки.

2.Подумайте над цитатою провідного європейського постмодерніста, соціолога, політичного філософа З. Баумана (Z. Bauman “Liquid Times”, 2007): “Сотні тисяч або й мільйони людей вигнано з власних осель, убито та змушено тікати зі своєї землі, аби зберегти життя. Либонь, єдиною галуззю, що справді зазнала бурхливого розвитку в країнах новоприбульцях (“країнах, що розвиваються”), є масове виробництво біженців” [2, с. 54—55]. Які факти наштовхнули вченого на таку думку?( Бауман З. Плинні часи : життя в добу непевности / З. Бауман [пер. з англ. А. Марчинського]. — К. : Критика, 2013. — 176 с.)

Глобалізаційні процеси мають як і позитивні, так і негативні наслідки для суспільства. Загрози конфліктів на регіональному та національному рівнях викликані несправедливим розподілом благ від глобалізації. Замість зниження напруженості та нерівності, інтегрованість у світову систему, загострює та підсилює їх.

Я вважаю, що З. Бауман прийшов