Розгляд зовнішньоторговельної суперечки – ЄС- Індія

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА

Кафедра міжнародної торгівлі

Кейс

З дисципліни «Торгова політика та комерційна дипломатія»
на тему: «Розгляд зовнішньоторговельної суперечки  – ЄС- Індія»

Київ 2017

ЗМІСТ

1. Основна частина

1. Опис проблемної ситуації
2. Характеристика основних подій, що призвели до виникнення проблемної ситуації
3. Фактори, що впливають на подальший розвиток проблемної ситуації
4. Позиції і інтереси учасників у розв’язанні проблемної ситуації та шляхів їх розв’язання

1. Питання для обговорення

1.Основна частина

Умови надання тарифних преференцій країнам (Індія v. ЄС)
Доповідь Апеляційного органу, прийнятий Органом по вирішенню суперечок  CОТ 20квітня 2004 р.
Позивач: Індія;
Відповідач: ЄС;
Треті сторони: Болівія, Бразилія, Колумбія, Коста-Ріка, Куба, Еквадор, Сальвадор, Гватемала, Гондурас, Маврикій, Нікарагуа, Пакистан, Панама, Парагвай, Перу, США і Венесуела.
Склад арбітрів: Дж. М. Аби-Сааб, Л.О. Баптиста, Дж. Сакердоти.
Основні питання, розглянуті Апеляційним органом. (Тягар доведення;
Статус дозвільної обмовки в системі СОТ)

1.1 Опис проблемної ситуації

        Скарга Індії. 5 березня 2002 року Індія просила консультації з ЄС щодо умов, при яких ЄС погоджують тарифні преференції для країн, що розвиваються, в рамках їхньої нинішньої схеми узагальнених тарифних преференцій (GSP "схеми").
        Індія вважала, що тарифні преференції надаються ЄC в рамках спеціальних угод по боротьбі з виробництвом наркотиків і для захисту трудових прав та навколишнього середовища, створюють невиправдані труднощі для індійського експорту в ЄС, в тому числі для товарів, що наявні в рамках спільних домовленостей схеми GSP ЄС і анулює або обмежує переваги, одержувані Індією в рамках найбільшого сприяння.
        На думку Індії, умови, при яких ЄС надавала тарифні преференції відповідно до спеціальних угод, не могли бути узгоджені з вимогами.

• 20 березня 2002 року Венесуелі запропоновано приєднатися в ході консультацій.
• 21 березня 2002 року Колумбії запропоновано приєднатися в ході консультацій.
• 6 грудня 2002 року Індія запропонувала створення групи.
• На своєму засіданні 19 грудня 2002 року DSB відклав створення групи.

У своїй скарзі Індія стверджувала, що заходи, передбачені режимом по боротьбі з наркотиками, не відповідали Генеральній угоді по тарифах і торгівлі і не були виправдані відповідно до Рішення про диференційований і сприятливіший режим. На своєму засіданні 27 січня 2003 року DSB заснував Групу.(третя сторона)

• 28 січня 2003 року, Нікарагуа зберігає за собою свої право третьої особи.
• 29 січня 2003 року Панама зарезервувала свої права третьої особи.
• 3 лютого, Маврикій і Пакистан зарезервували свої права третіх осіб.
• 6 лютого, Болівія залишила за собою право третьої особи.
• 24 лютого 2003 року Індія запропонувала Генеральному директору скласти Групу.
• 6 березня 2003 року генеральний директор зіставив Групу.
• 22 вересня 2003 року Голова Групи поінформував DSB, що неможливо завершити свою роботу протягом шести місяців через складність питання, і що Група повинна завершити свою роботу в кінці жовтня 2003 року.

З 1 грудня 2003 року доповідь Групи була поширена серед членів. Група дійшла висновку, що: Індія показала, що тарифні преференції відповідно до спеціальних угод по боротьбі з виробництвом наркотиків і торгівлею передбачені в схемі GSP EC не відповідають положенням статті ГАТТ. ЄС не вдалося довести, що домовленості з наркотиками виправдані.
        Третейська група дійшла висновку, що ЄС порушили свої зобов'язання у рамках СОТ. При цьому один з членів Групи представив окрему думку про те, що дозвільна обмовка не є винятком зі статті I і що Індія не зробила заявку під дозвільну обмовку. Відносно характеру дозвільної обмовки і її процесуальних наслідків двоє членів Третейської групи дійшли висновку, що ця обмовка є виключенням найбільшого сприяння і тому тягар доказу лежить на стороні, яка прибігає до дозвільної обмовки в якості захисту. Особлива думка третього члена Третейської групи полягала в тому, що режим найбільшого сприяння не застосовується до дозвільної обмовки і що скарга Індії була представлена некоректно. Третейська група більшістю голосів дійшла висновку, що розвинені країни зобов'язані надавати "однакові тарифні преференції" у рамках Загальної системи преференцій "усім країнам", що розвиваються. Таким чином, Третейська група дійшла висновку, що режим по боротьбі з наркотиками не відповідав ст. I ГАТТ і не підпадав під дію дозвільної обмовки.