Цикличность как закономерность экономического развития
Автор: Ганна Луханина • Ноябрь 21, 2019 • Курсовая работа • 7,987 Слов (32 Страниц) • 388 Просмотры
ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………………….3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЦИКЛІЧНОСТІ ЯК ЗАКОНОМІРНОСТІ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ……........................................................................5
РОЗДІЛ 2. ВИДИ ЕКОНОМІЧНИХ ЦИКЛІВ ТА ПРОЯВИ ЦИКЛІЧНОСТІ НА МАКРОЕКОНОМІЧНОМУ РІВНІ…………..................................................……16
2.1. Види економічних циклів……...................................................................…..16
2.2. Прояви циклічності на макроекономічному рівні…………………..........20
РОЗДІЛ 3. ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА АНТИЦИКЛІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ……………………….....................................………….23
ВИСНОВКИ………………...…………………………………………..…………30
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……......……………….........………31
ВСТУП
Проблема циклічного розвитку економіки була цікавою і актуальною в усі часи, так як циклічність руху є основною закономірністю ринкової економіки. Всі системи в природі, не тільки ринкова економіка, розвиваються циклічно. Економічна історія свідчить, що зростання економіки ніколи не буває гладким і рівномірним. За кількома роками пожвавлення ділової активності та процвітання йде зниження або навіть паніка, або крах. Так, економічне зростання – це не плавний, рівномірний підйом.
У русі суспільного виробництва є роки, коли зростання загального обсягу виробництва відбувається дуже швидко, в інші роки – повільніше, іноді відбувається навіть спад. Регулярно повторювані за певний проміжок часу коливання в русі суспільного виробництва означають «циклічний» характер його розвитку.
Економічний цикл охоплює різноманітні аспекти життя суспільства. Він проникає всюди – в виробництво, будівництво, зайнятість, дохід, на фондову біржу, і в політику. Навіть такі неекономічні явища як народжуваність і шлюби відчувають на собі всю повноту кризи.
Разом з тим, на сучасному етапі економічного розвитку проблема циклічності набуває особливої значущості, як в окремих країнах, так і в світі в цілому, що пов’язано, з одного боку, з процесами глобалізації, а з іншого – з переходом економічно розвинених країн від стадії індустріального до постіндустріального (інформаційного) суспільства. У зв’язку з чим, виникає необхідність не тільки нівелювання кризових тенденцій, що охоплюють сьогодні більшість країн одночасно, але і форсованого переходу до економічної системи нової якості.
Дослідження питань циклічного розвитку економіки ведеться давно. Серед найбільш значних представників економічної думки, які присвятили свої праці теорії циклічності, можна назвати: Дж.М. Кейнса, Дж. Кітчина, М.Д. Кондратьєва, К.Маркса, Й.А. Шумпетера, Дж. Р. Хікса, А. Тоффлера, Ж.Б. Сея, Е. Хансена, М.І. Туган-Барановського та інших. Погляди цих видатних вчених розглянуті в даній роботі.
Найбільш повна теорія економічного циклу і криз перевиробництва капіталізму XIX століття міститься в роботах К. Маркса. Маркс виявив найбільш загальні об’єктивні основи, причини та умови, які породжують економічний цикл.
Однак, незважаючи на багату історію вивчення економічних циклів, в економічній теорії досі так і не вироблено єдиної теорії циклу, що пояснює його природу і причини.
Метою роботи є розгляд теоретичних основ циклічності як закономірності розвитку економіки та розробка заходів проведення антициклічного регулювання в Україні.
Завданнями роботи є:
– розглянути теоретичні основи циклічності як закономірності економічного розвитку;
– визначити види економічних циклів та прояви циклічності на макроекономічному рівні;
– розробити заходи антициклічного регулювання економіки України.
Об’єктом роботи є процеси економічної динаміки.
Предметом роботи є циклічність економічного розвитку, її фази, прояви та шляхи антициклічного регулювання економіки.
Методологічною основою роботи є наступні методи. Для досягнення поставленої у роботі мети і завдань використані метод наукового аналізу суспільних явищ, синтез, індукція, дедукція, класифікація, порівняння. Для наочності використано таблично-графічний метод. Опрацювання наявної джерельно-літературної бази та застосування наведених вище методів дослідження дозволяють достатньою мірою розв’язати поставлені завдання.
...