Проблеми макроетики

ПРОБЛЕМИ МАКРОЕТИКИ

У макроетиці бізнесу виділяють кілька ключових проблем, досить актуальних для сучасного ділового життя. До них відносяться: етика взаємин між корпораціями, між корпораціями й державою, між корпораціями й споживачами, між корпораціями й інвесторами, між корпораціями й локальними співтовариствами, між корпораціями й навколишнім середовищем. Розглянемо докладніше кожну із цих проблем.

1. Взаємини між корпораціями

Вони різноманітні. У наш час спостерігається інтенсивний процес об'єднання корпорацій з усіма наслідками, що випливають звідси, у тому числі й моральними, серед яких виділяється моральний аспект проблеми контролю "материнськими" корпораціями "дочірніх". Чи повинен контроль з боку вищестоящої компанії здійснюватися у вигляді тотального керівництва? Чи повинна "дочірня" корпорація мати певну свободу? Якщо вірно останнє, наскільки далеко може простиратися ця свобода? З одного боку, від "дочірньої" корпорації потрібне беззаперечна слухняність, виконання вказівок вищестоящої компанії, з іншого боку - всі можливі варіанти ситуації зверху прорахувати найчастіше неможливо й нижчестояща корпорація повинна проявляти розумну ініціативу, можливо навіть порушення прямих вказівок заради одержання стратегічної вигоди.

При розгляді цієї проблеми представники деонтичної етики роблять особливий акцент на свободі й відповідальності будь-якої корпорації, розумності її керівництва, відстоюючи моральне право корпорації на свободу рішення. Представники етики утилітаризму воліють розглядати окремі ситуації, керуючись методологією розрахунку вигід і витрат.

Не менш важлива й інша проблема. Між незалежними корпораціями, що діють в одній і тій же сфері бізнесу, неминуча конкуренція, у процесі якої виникають різноманітні моральні проблеми. Однією з найбільш серйозних є моральна проблема вибору засобів, для того щоб здобути перемогу над конкурентом, у тому числі таких, здавалося б, не небезпечних на перший погляд для моралі, як зниження ціни продукції нижче її собівартості або зниження заробітної плати для зниження собівартості. Економічні заходи мають, однак, оборотну - моральну -сторону.

Підприємці в подібних ситуаціях найчастіше керуються етикою утилітаризму, коли здійснення певного роду дій у процесі конкурентної боротьби цілком виправдано. Хоча ці дії можуть завдати шкоди конкурентові, але в той же час досягається певний позитивний результат (вигоди для своєї компанії, акціонерів або її найманих робітників).

Найтіснішим чином з моральною проблемою вибору засобів зв'язана проблема конкуренції: до якого ступеня вона може тривати й наскільки далеко може зайти, щоб не були порушені моральні норми й принципи, прийняті в суспільстві?

У якості хрестоматійного може бути наведений приклад змагання між компанією Bercky Photo і широко відомою Kodak Company. Остання намагалася монополізувати ринок аматорських фотоапаратів, і без того вже володіючи 80% ринку. Не проводячи широкої рекламної кампанії, Kodak викинула на ринок велику кількість фотоапаратів, розрахованих на нову фотоплівку. Певний час фотоапарати такого типу могла продавати тільки Kodak, тому що подібного товару більше ніхто не міг запропонувати. Фотокамери компанії Bercky Photo не розкуповувалися, внаслідок чого їй був нанесений значний збиток.

Один із представників деонтичної етики - Д. Брейбрук, приводячи цей приклад у книзі "Етика у світі бізнесу" (1983), підкреслює, що фірми, будучи конкурентами, не повинні забувати про те, що вони є членами одного суспільства й тому повинні поважати один одного, не ущемляти прав інших.

2. Відносини між корпораціями й державою

У наш час існують дві точки зору на проблему взаємин між бізнесом і державою, бізнесом і суспільством у цілому. Перша з них ґрунтується на ідеях Роберта Нозіка, висловлених їм у книзі "Анархія, держава і утопія" (1974), головною серед яких є ідея справедливості як права вільного володіння й розпорядження законно придбаною власністю. Вона розвиває класичні буржуазно-індивідуалістичні погляди на невтручання в справи бізнесу з боку як держави, так і суспільства, вважаючи, що бізнес, максимально використовуючи надану волю, буде одержувати більше прибутки й тим самим приносити більше користі суспільству (у вигляді більшого доходу власників акцій, підвищення заробітної плати найманим робітникам, що збільшить добробут суспільства в цілому, а також у вигляді добродійності).