Проблема інституційних пасток

Рецензія на статтю:

Лисенко Ю. Г., Стрижак Г. Ю. Сучасна парадигма інституціональних пасток // Економічна теорія. - 2014. - №4. – С.48-60

Автор рецензії: Морзюк А. А., гр. 111.

У обраній до розгляду статті автором детально проаналізовано проблему інституційних пасток: проведено аналіз причин, що призводять до такого явища, проаналізовано механізм їх дії, та запропоновано сценарії рішення обраної проблеми. Обрана тема є цікавою для дослідження з декількох причин. По-перше, проблема неефективності діючих інститутів в Україні залишається невирішеною вже багато років. По-друге, в Україні діє велика кількість неефективних інститутів, що приносять шкоду економіці та суспільству, такі як корупція, боротьба з якими, на даний момент, не є досить ефективною. По-третє, автор акцентує увагу на економічних реформах, на початку свого дослідження, як на основному факторі інституційних перетворень в Україні. З 2016 року в Україні триває нова хвиля реформ, тому дослідження їх впливу та можливих наслідків зараз є своєчасним та доцільним. Для України необхідно, щоб вже проведенні та заплановані реформи сформували ефективні соціально-економічні інститути, а не викликали економічного занепаду та спаду виробництва. Можемо зробити висновок: дослідження даної теми є актуальним.

Вклад авторів можна поділити на декілька напрямків. Перший, на основі напрацювань інших вчених, Лисенко та Стрижак пропонують власне твердження щодо ефективності інститутів, та ґрунтовно та доступно доводять його правильність. Кожне твердження, підкріплено вдалими та вагомими аргументами (власними аргументами авторів), що підтверджують його правильність. Другим напрямом, роботи дослідників, є надання визначення деяким економічним термінам, які були зроблені на основі систематизації напрацювань попередників. По-третє, науковці сформулювали ознаки інституційних пасток, що є їх власним напрацюванням. Також, цікавою є ідея дослідження економічного явища, проводячи паралель з фізикою, що дозволяє наглядно уявити проблему, що досліджується. Таке рішення не є новим, винайденим авторами статі, але є доречним в даному випадку. І на останок, найістотнішим напрацюваннями вчених є запропоновані дві можливі сценарії рішення проблеми інституційних пасток, на основі їх власних спостережень, що стануть у пригоді при подальшому розгляді даного питання наступниками.

Стаття є корисною та цікавою тим, що проблема розглянута комплексно, визначено причини виникнення проблеми інституційних пасток, при чому висновки зроблені на підставі декількох точок зору: досліджень західних вчених та вчених країн СНД, на підставі отриманих даних запропоновано декілька варіантів рішення проблеми. Стаття була корисною також тим, що в ній зустрічається велика кількість термінів з інституційної економіки таких як: інституційна пастка, контракти, опортуністична поведінка, формальні та неформальні правила та інші, а також були надані нові визначення, відомим раніше термінам. Значним вкладом у розв’язок проблеми пасток, є запропоновані сценарії розв’язку. Про те, цікаво було б детальніше зупинитися саме на можливих сценаріях, що мало б більше практичне значення. Можливо питання про вирішення проблеми інституційних пасток, найближчим часом стане окремою темою для досліджень. Майже все було зрозуміло, адже написано доступною мовою для кожного читача. Найкраще залишилося в пам’яті, як українські вчені, а саме А. Гриценко і Т. Меркулова, досліджували деформації інституційного простору.

Твердження авторів, переконливо обґрунтовані, тому неможливо не погодитись з висновками, які були зроблені науковцями. Загалом обрана проблема розглянута повністю, відповідає всім вимогам, є актуальною та цікавою.