Фінансова інтеграція в АСЕАН

Фінансова інтеграція в АСЕАН

РОЗДІЛ 3 ПЕРСПЕКТИВИ ТА ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ ФІНАНСОВОЇ ІНТЕГРАЦІЇ В АСЕАН

3.1. Подальший розвиток фінансової інтеграції в АСЕАН

3.2. Урахування досвіду АСЕАН для фінансової інтеграції України

3.1. Подальший розвиток фінансової інтеграції в АСЕАН

Сучасний стан національної економіки країн-учасниць АСЕАН свідчить про те, що в умовах низького потенціалу науки та освіти, високотехнологічна промисловість ще не розвинулася, формування інвестиційної та інноваційної промислової політики є пріоритетним завданням національного розвитку.

Для прискорення інвестиційно-інноваційного процесу в країнах АСЕАН необхідно розробити галузеві програми, спрямовані на розвиток технологій у певних пріоритетних сферах (літакобудування, суднобудування, авіакосмічний, ядерний комплекси, нові транспортні технології, телекомунікації, рішення питання віддаленого доступу, торгівлі, інформаційної безпеки, поширеності послуг). У сфері венчурного капіталу важливим напрямком стала підтримка інноваційних підприємств (стартапів) на ранніх стадіях розвитку. Діяльність венчурного капіталу в країнах АСЕАН, що розвиваються, повинна бути пов’язана з механізмами передачі технологій, які, у свою чергу, повинні бути пов’язані зі створенням нових ринків для наукомісткої продукції та підтриманням існуючих ринків [1, С. 13-17].

У зв’язку з цим у країнах АСЕАН система національної інвестиційно-інноваційної політики для забезпечення розвитку трансферу технологій може включати:

1) Розвиток виробничо-технічної інфраструктури, в тому числі:

- Сприяти створенню технопарків у великих університетах і наукових центрах, розробити механізм регулювання передачі капітальних коштів від університетів або наукових установ до наукових парків, інноваційно-технологічних центрів, бізнес-інкубаторів;

- Розширення сфери діяльності щодо налагодження зв'язків регіональної інноваційної інфраструктури з експортоорієнтованою державною підтримкою;

- Створення інноваційних міжнародних компаній на базі наукових центрів і передових університетських центрів, які мають стати одним із основних інструментів трансферу технологій;

2) Створення міжнародних фінансових інституцій для забезпечення безперервності фінансування стартапів на всіх етапах інноваційного циклу, які передбачають:

- сприяти розвитку міжнародного венчурного фінансування, удосконалити правовий нагляд за діяльністю венчурних фондів і венчурних бірж, значно розширити сферу діяльності національних компаній венчурного капіталу;

- удосконалити нормативно-правові умови (у формі державно-приватного партнерства) діяльності державних фондів підтримки експортної діяльності інноваційних підприємств. Існує також багато питань, пов’язаних з накопиченням інноваційного потенціалу в країнах, що розвиваються, в тому числі пов’язаних із передачею технологій, які потребують вирішення на міжнародному рівні [2, с.80].

Інновації – це багатогранний процес, що поєднує науку, технології та виробництво. Країни, що розвиваються, мають відігравати певну роль, залучаючи одна одну до розвитку колективних дій для створення технологічного та інноваційного потенціалу та надання конструктивних рішень цим невирішеним стратегічним викликам у найближчі роки.

У рамках цієї концептуальної основи звіт ЮНКТАД (Конференція Організації Об’єднаних Націй з торгівлі та розвитку) рекомендує посилити співпрацю між країнами, що розвиваються, з особливим наголосом на співпраці в галузі технологій та інновацій, стимулюючи на трьох різних рівнях[3, С. 323-328.]:

- обмін досвідом у сфері розробки політики у сфері технологій та інновацій;

- обмінюватися інноваціями та забезпечувати їх ліквідність для підвищення потенціалу приватного та державного секторів у сфері розвитку технологій;