Світове значення української економічної науки в розробку проблем кооперації

Зміст

Вступ........................................................................................................................4

1. Процес формування і становлення в Україні теорії кооперації........5
2. Дослідники проблем кооперації в Україні...........................................13
3. Внесок М. Туган-Барановського в розробку проблем кооперації...18

Висновок................................................................................................................26

Список використаної літератури.....................................................................28

Вступ

Предметом роботи є дослідження проблем української кооперації.

Метою роботи є розгляд світового значення української економічної науки в розробку проблем кооперації. Розгляд дослідників української кооперації та внесок М. Туган-Барановського у розвиток кооперації.

Завданням роботи є проаналізувати світове значення української економічної думки в розробку проблем кооперації.

 Початок грунтовного розвитку теорії кооперації в Україні припадає на друге десятиліття ХХ ст., коли кооперація, в тому числі сільськогосподарська, стає відчутним суспільно-економічним явищем. Визначальні фактори бурхливого зростання кооперативного руху на селі теоретики кооперації справедливо пов’язували з енергійним втягненням селянства у ринкові відносини, великою мірою завдяки реформам С.Вітте та П.Столипіна, із зростанням товарності селянських господарств, розвитком агрокультурної роботи на селі, вдосконаленням кооперативного законодавства тощо. Саме в ці роки формується так званий організаційно-виробничий напрямок у сільськогосподарській економії як підрозділ політичної економії того часу, всесвітньо відомий як "школа О.Чаянова". Головними у дослідженнях їх представників стають економіка селянського господарства та можливості його кооперування у сфері кредиту, збуту, постачання, переробки продукції тощо. Засвідчено, що у становленні цієї школи визначну роль відіграли праці українських економістів - В.Постнікова, Т.Осадчого, Ф.Щербини, В.Косинського, В.Левитського, К.Мацієвича і ін.; їх висновки про стійкість селянських господарств, відмінність їх диференціації від передбачуваної марксизмом, можливість саморозвитку, піднесення та інтенсифікації на шляху кооперування тощо. Основним надбанням вчених організаційно-виробничого напрямку, який в Україні розвивався діяльністю самого О.Чаянова, а також Б.Бруцкуса, К.Мацієвича, К.Маньковського, В.Арнольда, О.Челінцева і ін., стало внесення у дослідження елементів методології неокласичної школи, - розгляд суб’єктивної обумовленості економічної поведінки як об’єктивного господарського фактору, використання категорії граничних величин та постановка завдань на оптимум (оптимізація виробничо-організаційних планів селянських господарств, висновок О.Чаянова про граничність процесів кооперування, розвиток ним теорії "диференційних оптимумів" для різних систем господарств і ін.).

Характерною ознакою світового розвитку кооперації є те, що в одній окремо взятій країні він відбувся відповідно до певної історичної ситуації, і водночас, її поступ характеризувався сталістю кооперативних принципів, майже однакових для всіх країн. Кооперативні принципи - це система абстрактних ідей, сформованих в результаті практичного досвіду, які відображають особливі цілі і унікальність кооперативної організації та є керівними настановами для тим хто має бажання створити кооператив.

М. Туган-Барановський у праці "Соціальні основи кооперації" (1916,1918,1919) проаналізував і узагальнив світовий досвід кооперативного руху, шляхи розвитку кооперації у зв'язку з перспективою переходу до соціалізму. Кооперація трактується як результат впливу соціалістичного ідеалу на капіталістичне суспільство. Кооперативні підприємства - це єдина форма господарської організації, що виникла в результаті свідомої діяльності певних соціальних груп населення з метою досягнення економічної рівності всіх членів суспільства і соціальної справедливості на основі заперечення приватної власності. Кооперативні підприємства мають некапіталістичний характер на відміну від капіталістичних підприємств, орієнтованих на отримання максимального прибутку. Некапіталістична мета кооперативів полягає у збільшенні трудових доходів або зменшенні видатків на споживчі потреби. Вчений розробив класифікаційну таблицю кооперативів, визначив основні ознаки кооперації: самостійність, самодостатність, добровільність, взаємодопомога, особиста зацікавленість членів у досягненні високих економічних результатів і забезпечення загальних інтересів. Кооперація економіки - це боротьба за новий соціальний устрій мирними засобами, без насильства.