Транзитний потенціал України в умовах глобалiзацii

ТИХОНСЬКА В.І.

студентка ІІІ курсу

спеціальності «Економіка»

Маріупольський державний університет (Україна)

ТРАНЗИТНИЙ ПОТЕНЦІАЛ УКРАЇНИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

В даний час глобалізація в міжнародній торгівлі включає у себе всі сфери світового господарства особливо транспортний комплекс, який виступає головною сполучною ланкою між національним виробником і іноземним покупцем. Левину частку експорту послуг України займають транспортні послуги, через ряд зовнішніх факторів. Одним з основним факторів є вдале географічне положення (сполучення РФ та Європи).

У зв'язку з активною участю України в інтеграційних процесах із зарубіжними країнами помітно зростають обсяги міжнародних перевезень вантажів транзитом по транспортним системам прикордонних регіонів. Завдання реалізації зовнішньоекономічного потенціалу країни обумовлює необхідність підвищення ефективності зовнішньоекономічного транзиту і має на увазі створення умов для максимально вільного пересування, надання транспортних та інших супутніх сервісних послуг в достатньому обсязі і на рівні міжнародних вимог.

 Місце України на мапі світу забезпечує їй статус найбільшого транзитного держави. Разом з тим, існуючий потенціал залізниць і морських портів не реалізований повною мірою. У Національній транспортної стратегії України до 2030 року чітко вказані конкурентні переваги нашої країни в цій сфері і констатовано вкрай низький рівень їх використання. У Чорноморсько-Азовському регіоні, включаючи дельту Дунаю, функціонують 13 портів із загальним плановим вантажообігом близько 230 млн т на рік. Усередині країни (по окремими експертними оцінками) - 2714,5 км водних судноплавних артерій.

Крім цього, Україна володіє розгалуженою мережею автомобільних доріг загального користування протяжністю 169,7 тис. Км, а аналогічний показник для залізниці - 21 тис. км, сьогодні це найбільша залізнична мережа в Європі. Через територію України проходить ряд міжнародних транспортних коридорів: пан'європейські транспортні коридори №3, 5, 7 і 9, коридори Організації співробітництва залізниць (ОСЗ) №3, 4, 5, 7, 8 і 10, Транс'європейський транспортна мережа (ТEN-Т) , коридор Європа-Кавказ-Азія (ТРАМЄКА). В даний час Україна володіє найбільшим в Європі показником транзитності (коефіцієнт - 3,75, Польща - 2,92), але використовує його не повною мірою. [1]

Головна проблема нашої транспортної системи - її низька технологічна оснащеність і майже повна відсутність інфраструктури перевезень, внаслідок чого високі кількісні показники програють якісними параметрами прямих конкурентів. Ми втрачаємо свою конкурентоспроможність і не можемо забезпечити зростаючі потреби наших експортерів в швидкі і дешеві виходи на зовнішні ринки. Рівень транспортних витрат у собівартості українських товарів часто доходить до 40%. Жоден з наших морських портів не входить до світового рейтингу топ-100 за показниками оброблених контейнерів. На мультимодальні перевезення вантажів в Україні припадає не більше 0,5% транспортного ринку, за цим показником наша країна відстає від держав - членів ЄС та інших розвинених країн світу в 20-30 разів.. Транспортна галузь України становить лише 6,6% ВВП і забезпечує роботою 6,1% від загальної кількості зайнятого населення. Для такої країни, як Україна, це критично мало. Реальний потенціал галузі мав би забезпечувати створення 10-15% ВВП.

Але подальше збільшення цього індикатора можливе лише за умови створення в Україні глобальних торгових хабів. Якби в азовських морських портах Маріуполя і Бердянська були створені з ініціативи ОЧЕС і за участю Туреччини безмитні транзитні зони, Росія, з огляду на стратегічне значення для неї вільного судноплавства через Босфор, найімовірніше, не стала б блокувати рух торгових суден, які прямують в міжнародну вільну торговельну зону. Формування проукраїнського пулу системних міжнародних інвесторів сьогодні не менш важливо, ніж створення дипломатичного фронту і проукраїнської коаліції західних країн. Створення транзитних коридорів в парадигмі глобального світу - це  транспортна задача, яку досить складно вирішити. Потрібні нові смисли, цікаві для інвесторів, і продумані концепції, захищені від зовнішніх і внутрішніх ризиків. [2]