Регулювання інвестиційної діяльності недержавних пенсійних фондів

Звіт з реферування наукових статей  з дисципліни «Інвестиційний аналіз» на тему:

«Регулювання інвестиційної діяльності недержавних пенсійних фондів»

Київ 2017

«Інвестиційні ресурси недержавних пенсійних фондів: Сутність та особливості формування»[1]

В обраній науковій статті, розміщеної в журналі «Глобальні та національні проблеми економіки» в 2016 році, автором якої є доцент та кандидат економічних наук Шабанова Олена Вікторівна, проаналізовано економічну природу інвестиційних ресурсів НПФ на основі виявлення переваг і недоліків наукових підходів до трактування сутності цього поняття, а також формування, використання і регулювання інвестиційної діяльності НПФ, що ї є основною метою даної статті.

В основній частині статті науковець акцентує увагу на визначенні поняття «інвестиційні ресурси», наводячи приклади різних вчених і зауважує, що інвестиційні ресурси є основою діяльності НПФ.

В наступній частині статті автор приділяє велику увагу регулюванню інвестиційної діяльності НПФ, тому що воно має стимулювати фонди до ефективного вкладення коштів у економіку і підвищувати надійність пенсійного забезпечення, створюючи умови для гарантованого повернення вкладених коштів. Крім того, автор виділяє два основні підходи щодо регулювання інвестиційної діяльності НПФ згідно з законодавством України: суворі інвестиційні обмеження або правила «розсудливої людини», де ці обмеження є мінімальними. Далі дослідник наголошує, що регулювання напрямів інвестування активів здійснюється у формі встановлення прямої заборони, кількісних обмежень або вимоги щодо отримання дозволу на здійснення інвестиційної операції та наводить переваги та проблеми застосування таких обмежень.

З іншого боку автор зазначає, що довгостроковою метою регулювання інвестиційної діяльності НПФ має бути перехід до правил «розсудливої людини», тому що на практиці прибутковість за допомогою таких правил є набагато вищою.

В кінці статті науковець зазначає, що інвестиційні обмеження можуть бути виправдані на початковому етапі, а довгостроковою метою має бути ухвалення правил «розсудливої людини», коли накладаються мінімальні інвестиційні обмеження. В результаті, на думку автора, провадження ефективної інвестиційної діяльності є ключовим елементом функціонування і розвитку недержавних пенсійних фондів

«Фінансові ресурси недержавних пенсійних фондів в Україні: проблеми формування та можливості інвестування» »[2]

         У вступній частині обраної науковій статті, розміщеної в журналі «Економічний вісник університету» в 2017 році, автором якої є професор, доктор економічних наук Лисяк Л.В., обґрунтовані проблеми функціонування та регулювання НПФ та напрями їх інвестування в умовах реформування пенсійної системи, що і є метою дослідження даної статті.

        В основній частині статті автор зазначає, що в сучасних умовах регулювання НПФ відбувається на законодавчому рівні на засадах добровільної участі населення у формуванні пенсійних накопичень з метою отримання додаткових пенсійних виплат.

         Далі в статті науковець розглядає структуру джерел формування НПФ, які мають важливе значення для забезпечення інвестиційного доходу учасникам. Сучасний стан розвитку НПФ автор підтверджує основними показниками діяльності фондів: кількість учасників фонду, прибутки від інвестування активів та інші. Згідно з цими даними, погіршення діяльності фондів відбулось в 2008 р. внаслідок світової економічної кризи. Далі дослідник пояснює, що ситуацію врегулювати все ж вдалось, проте в 2016 р. кількість учасників зростала, але дуже повільними темпами.

         Наступне, на що звертає увагу автор, це регулювання інвестиційної діяльності НПФ, яке є більш консервативним, ніж інших банківських установ. Відповідно до законодавства України, НПФ можна інвестувати   в державні та корпоративні облігації, в акції українських та іноземних емітентів, у грошові кошти, розміщені на депозитах банківські метали, об’єкти нерухомості. Наприклад, у 2016 році найпоширенішими напрями інвестування були депозити в банках (42%) та цінні папери, дохід за якими гарантовано Кабінетом Міністрів України(36,1%).