Витрати підприємства (собівартість)

Практичне заняття № 5

Тема: Витрати підприємства (собівартість)

Задача № 1

Припустимо, що підприємство випускає три однорідні види продукції: А, В і С. Загальна сума накладних витрат становить 500 тис. грн, які можуть бути віднесені на собівартість окремих виробів трьома різними способами, тобто за трьома базами розподілу:

1) пропорційно обсягу виробництва,

2) пропорційно прямим витратам,

3) пропорційно заробітній платі.

Таблиця 1 – ВИХІДНІ ДАНІ ДЛЯ РОЗРАХУНКУ СОБІВАРТОСТІ

Методичні вказівки

Особливість накладних витрат полягає в тому, що вони пов’язані з діяльністю підприємства в цілому (наприклад, заробітна плата адміністративно-управлінського персоналу, оренда приміщення та майна , комунальні послуги тощо). Визначити, яка сума цих витрат повинна бути включена до собівартості 1 одиниці виробу А, В та С напряму неможливо. Тому обирають один з методів розподілу, вказаних вище.

Мета розподілу накладних витрат: необхідно обрати такий спосіб розподілу, який дозволить найточніше, найоб’єктивніше визначити питому (тобто в розрахунку на 1 одиницю конкретного виду продукції) суму накладних витрат і таким чином забезпечити найточніший розрахунок собівартості.

1) Розподіл накладних витрат пропорційно обсягу виробництва.

Є найпростішим методом розподілу, але може використовуватися лише в тих випадках, коли окремі види продукції дуже схожі між собою за технологією виробництва, трудомісткістю, виробляються на одному й тому ж самому обладнанні, в однакових виробничих умовах. А сама продукція має дуже схожі характеристики за розмірами, вагою, якістю тощо.

, грн.[pic 1]

де  — питома величина накладних витрат на 1 одиницю продукції.[pic 2]

Цей спосіб використовуються дуже рідко, бо дає усереднений результат.

На кожному етапі розрахунків беремо до уваги лише ті вихідні дані, які використовуються при даному способі розподілу.

Таблиця 2 – РОЗПОДІЛ НАКЛАДНИХ ВИТРАТ ПРОПОРЦІЙНО ОБСЯГУ ВИРОБНИЦТВА

[pic 5]

2) Розподіл накладних витрат пропорційно прямим витратам.

Е більш точним методом розподілу, тому має місце частіше.

Застосовується у випадках, коли вироби виробляються у один і тих самих умовах виробництва, але відрізняються за матеріалами, з яких виробляються, технологією, тобто мають різні прямі витрати, тому накладні витрати прив’язуються саме до прямих.

Таблиця 3 – РОЗПОДІЛ НАКЛАДНИХ ВИТРАТ ПРОПОРЦІЙНО ПРЯМИМ  ВИТРАТАМ