Основи об'єктно-орієнтованого програмування на С++

Основи об'єктно-орієнтованого програмування на С++

Поняття об'єктно-орієнтованого програмування. Основні поняття ООП: інкапсуляція, успадкування, поліморфізм. Класи та їх складові: поля, методи, однойменні методи, властивості.

Основні особливості розроблення об'єктно-орієнтованих програм мовою С++. Класи, організація класів і особливості роботи з об’єктами. Оператори. Системи введення-виведення потокової інформації. Змінні та вирази у мові С++. Керуючі оператори мови С++ та їх використання. Особливості розроблення консольних програм. .NET-розширення для С++. Розробка найпростіших проектів мовою С++.

Слухач повинен знати:

• теоретичні основи об'єктно-орієнтованого програмування;
• методи об'єктно-орієнтованого програмування;
• проблеми розробки програмних систем;
• інтерфейс візуального середовища програмування, базові поняття, складові частини та особливості мови С++;
• методику створення, збереження, компіляції та виконання об'єктів;
• базовий синтаксис мови С++.

Слухач повинен вміти:

• розробляти об’єктно-орієнтовані моделі для широкого кола задач;
• реалізовувати алгоритми на мові С++;
• виконувати тестування та налагодження програми;
• працювати в середовищі С++.

Мета: Ознайомлення слухачів з концепцією об’єктно-орієнтованого програмування (ООП) з використанням мови С++, з конструкціями мови програмування С++, структурою програм, типами даних, структурами даних, типами операцій, управляючими конструкціями, функціями, з модульним принципом побудови програм.

Теоретичний матеріал

Нові концепції розроблення програмних продуктів

Донедавна більшість професійних програмістів реалізовували свої програмні проекти з використанням технології структурного чи процедурного програмування. Із збільшенням обсягів оброблюваної інформації, зростанням вимог користувачів до програмних продуктів почали значно зростати розміри кодів розроблюваних програм. Щоразу перед початком реалізації нового програмного продукту програмістам ставало дедалі очевидніше, що такі підходи є невдалими. Проблема полягала, передусім, у непропорційному зростанні складності процесу розроблення самих кодів програм порівняно зі зростанням вимог до програмного продукту.

Напевно буде справедливим твердження про те, що досконалі та вишукані програми, без перебільшення, належать до найскладніших творінь людини. Проте, зважаючи на надлишкову складність, такі програми нерідко містять помилки – добре, якщо не значні. Бо інколи серйозні помилки у програмному забезпеченні потенційно спричиняють матеріальні збитки (наприклад, помилки у бухгалтерських чи банківських розрахунках), а іноді і загрожують життю багатьох людей (наприклад, під час керування атомними реакторами, авіаперельотами чи космічним кораблем).

Внаслідок довготривалої боротьби з проблемою складності процесу написання кодів програм були вироблені нові концепції розроблення програмних продуктів, а саме:

● об'єктно-орієнтоване програмування (ООП);

● уніфікована мова моделювання програм (UML);

● спеціалізовані засоби розроблення сучасного програмного забезпечення.

У декого може виникнути слушне запитання: чому об'єктно-орієнтований підхід до програмування став пріоритетним під час розроблення більшості сучасних програмних продуктів? Відповідь може бути такою: ООП пропонує новий потужний механізм вирішення проблеми процесу написання складних кодів програм. А саме: замість того, щоби розглядати програму як набір послідовно виконуваних настанов, у ООП код програми представляється у вигляді сукупності деяких об'єктів, що мають схожі властивості і набори відповідних дій, які можна з ними проводити. Можливо, все те, про що тут буде сказано, здаватиметься Вам спочатку незрозумілим. Але це тільки доти, доки Ви не почнете детально застосовувати об'єктно-орієнтований підхід до процесу програмування. ООП робить коди програм більш зрозумілими, надійними і простими для удосконалення.