Унікальність Тячівського району

Виконала

Студентка І курсу

Групи МТ-2

Спеціальності «Туризм»

Притула Ірина

Унікальність Тячівського району

Закарпатської області

Печери та скелі:

Унікальна печера Прозорих стін поблизу с. Мала Уголька Тячівського р-ну на Закарпатті. Це карстова печера, розташована недалеко від височини Погар, закладена у юрських мармуризованих вапняках і створена двома перпендикулярними камерами завдовжки 5 і 20 м. Стіни їх вкриті молочно-білим прозорим кальцитом із зеленуватими натьоками, які нагадують за формою чудові казкові кам'яні квіти. Має наукове та естетичне значення [3, с.15].

Місцезнаходження: розташована поблизу с. Мала Уголька Тячівського р-ну на Закарпатті недалеко від височини Погар. Вхід в печеру Прозорих стін знаходиться напроти вершини Угольська плеша.

Унікальна Перлинова печера знаходиться за 2,5 км від Малої Угольки на водорозділі річок Малої та Великої Угольок. Це карстова печера, закладена у юрських мармуризованих вапняках і є прикладом дії тріщинуватих вод на слаборозчинні карбонатні породи. Крім сталактитів на стінах утворилися численні кальцитові кульки, які блиском і красою нагадують перлини, звідки й назва [10, с.19], [15].

Місцезнаходження: розташована на водорозділі річок Малої та Великої Угольок.

Найбільша печера Українських Карпат - карстова печера “Дружба” (історична назва – “Романія”). Сумарна довжина її ходів становить понад 1 км. Знаходження тут печери пов’язане із заляганням величезних, у кілька кубокілометрів, блоків вапняку, що загалом є характерно для Пенінської зони стрiмчакiв, яка проходить через південну частину Угольського масиву. Вхід у печеру, що простяглася аж до самої річки, знаходиться серед середньовікової свіжої бучини [10, с.19].

Місцезнаходження: розташована в Українських Карпатах в околицях села Мала Уголька Тячівського району Закарпатської області.

Унікальна пам’ятка природи - карстова печера "Молочний камінь" в однойменній вапняковій скелі. Печера довжиною 92 м утворилася в результаті ерозії. Назва пов'язана з кольором вапняного розчину, який просочується з тріщин в скелі. Печера двоярусна, з двома ходами, що розходяться від входу. Східний хід веде в просторий зал розміром 10х15 м і висотою до 15 м. В печері "Молочний камінь" можна побачити сталактити. Тут була виявлена ​​стоянка древніх людей [4, с.169], [11].

Місцезнаходження: розташована на території Угольського лісництва Карпатського біосферного заповідника, в 2 км на північ від с. Велика Уголька.

Незвичайна скеля, яка становить собою своєрідний карстовий міст і має назву "Кам'яна брама". Це  незвичайна скеля у мармуризованих вапняках юрського періоду, де карстові процеси проклали прохід завширшки 10 і заввишки 3 м. Це унікальна природна арка, яка утворилася внаслідок карстових процесів, як вважає наука, ще на морському дні. Її оригінальність привертала увагу людей з давніх-давен. Ще 500 років тому, коли християнство відзначало своє 1500-річчя, тут, у самому серці Європи, процвітав культ язичників, що поклонялися сонцю. Саме на Карстовому мості знаходилося їхнє капище, про що свідчать як архівні матеріали, так і цікаві знахідки артефактів. Цей витвір природи з мармуризованого вапняку зверху вкритий розрідженим буковим насадженням, а відкриті ділянки цієї величезної брили зайняті мохами та накипним лишайниками, які чергуються з невеликими дернинами рідкісних папоротей [3, с.16], [10, с.19], [19].

Місцезнаходження: знаходиться поблизу с. Мала Уголька Тячівського р-ну на Закарпатті, в долині Малої Угольки.

Джерела та озера:

Одне з найвідоміших озер Закарпаття – озеро Кунігунда. Має аналогічні цілющі властивості до ропи Мертвого моря. Науковими дослідженнями встановлено, що вода озер за складом відноситься до бромних хлоридно-натрієвих субтермальних слабо кислих розсолів з загальною мінералізацією від 73 до 275 г/л, чим наближається до мінералізації Мертвого моря (Ізраїль, 300 г/л), викликає аналогічне відчуття розслабленості та невагомості тіла при зануренні у воду. За однією з версій, копальня отримала назву від імені німецької принцеси Кунігунди, нібито дружини київського князя Ярополка, яка, згідно з легендою, проїздила цими місцями. Втім, набагато імовірніше, що шахту назвали на честь католицької святої 13 століття Кунігунди Угорської (Святої Кінги), доньки короля Бели IV, дружини польського князя Болеслава V. До неї спускався сам австрійський імператор Франц-Йосиф І [9, с.206], [20].