Система супутникового відслідковування

                                                   Контрольна модульна робота
                                                        студента групи ТТ-31
                                           
                                                                  Варіант 8
1. Якими кутовими параметрами описується взаємне просторове положення рухомого об’єкта і навігаційного орієнтира. Дайте визначення цим параметрам.
2.Що таке «суперкадр» і яку інформацію він містить?
3.Дайте характеристику СРСЗ Курс (історія створення і розвитку, склад та експлутаційно-технічні характеристики системи й апаратури споживачів)

1. Координати споживача ГНСС X,Y,Z представляються у географічній системі координат, що характеризується трьома параметрами з відповідними початками відліку –широтою (визначається кутом між екваторіальною площиною і прямою, що сполучає паралель споживача і центр Землі, у південному і північному напрямках), довготою (визначається кутом між нульовим (Гринвіцьким меридіаном) і меридіаном споживача у східному і західному напрямках) і висотою над рівнем моря (визначається відносно рівня Балтійського моря).
Параметри, які визначають направляючі косинуси,– це кутові елементи зовнішнього орієнтування знімка t, α0 , χ або α , ω , χ.
Кутовими елементами зовнішнього орієнтування знімка є: ϕ - кут між віссю У і проекцією головного променя на площину SXY (на малюнку він негативний); ω - кут нахилу головного променя; κ - розворот знімка в своїй площині, наприклад, кут між головною горизонталлю і віссю x.

2.

 [pic 1]

На малюнку: А, В і С - мультиплексовані канали з пропускною спроможністю (шириною) N і тривалістю кадру Δt; E - мультиплексований канал з тієї ж тривалістю Δt, але з шириною M * N, один кадр якого (суперкадр) несе в собі всі 3 кадри вхідних мультиплексованих сигналів послідовно, кожному каналу відводиться частина часу суперкадра - таймслот, довжиною ΔtM = Δt / M.

3. Наряду з навігаційними супутниковими системами широке застосування одержали і системи супутникового зв’язку (ССЗ). Початок розвитку супутникової телекомунікації припадає на середину 60-х рр., коли з’являються радянський супутник «Молния» і американський «Телстар». З тих пір створено велику кількість систем супутникового зв’язку і віщання, що різняться за призначенням й функціями, зоною обслуговування, ємністю та складом. Серед усього розмаїття ССЗ окремим класом виділяються системи рухомого супутникового зв’язку (СРСЗ), особливостями якого є малі габарити апаратури споживачів, її мобільність, глобальна зона дії та порівняно низька вартість. Завдяки цим перевагам СРСЗ успішно використовуються на різних видах транспорту (у тому числі на наземному), конкуруючи з системами наземного радіозв’язку, які мають набагато меншу зону покриття.
 Необхідно відзначити, що за останні роки максимум потреб у навігаційних послугах змістився зі сфери авіації і морського флоту у сферу обслуговування наземних транспортних засобів , при цьому для автотранспортних засобів ці потреби складають близько 80%, а для авіації, морського флоту і залізничного транспорту вони не перевищують 1% (для кожного з них). Активного розвитку і застосування на транспорті (та в інших галузях) отримали також системи рухомого супутникового зв’язку – СРСЗ (ІНМАРСАТ, Гонець, Ємсат та ін.).
 Система супутникового зв'язку EMSАТ (європейська система мобільного супутникового зв'язку) забезпечує голосовий і факсимільний зв'язок, передачу даних і повідомлень (SMS), визначення координат місця розташування об'єкту (GPS) з точністю до 30м на території всієї зони обслуговування. EMSAT (рис. 9.8) введена в експлуатацію в 1999 році, і складається з одного геостаціонарного супутника Italsat F2 (крапка стояння 16,48 с.д.), що забезпечує обслуговування всіх європейських країн, північної частини Африки й Азії. До складу наземного сегмента входить базова станція, розташована в м. Ларіо (Італія, оператор мережі Telespazio), що управляє доступом абонентів до космічного сегменту і забезпечує сполучення EMSAT з наземними мережами загального користування.
   Система EMSAT призначена для:
- голосового зв'язку, прийому й передачі необхідних документів по факсу, не виходячи з автомобіля;
- диспетчеризації автотранспортних перевезень;
- своєчасного одержання інформації про стан вантажу, транспортного засобу, а також про стан водія і пасажирів;
- обміну повідомленнями (SMS) між диспетчером і водієм транспортного засобу;
- визначення місця розташування транспортного засобу в реальному масштабі часу.
- передачі сигналу про виникнення надзвичайної ситуації від транспортного засобу на диспетчерський центр, інший транспортний засіб або на найближчий рятувальний центр.
       Система ідеально підходить для:
- автотранспортних підприємств, що здійснюють міжнародні перевезення;
- туристичних агентств, що мають у своєму складі автобусний парк або прогулянкові катери;
- компаній, що здійснюють перевезення за допомогою водного транспорту;
- нафтові й нафтопереробні компанії;
- різних міністерств і відомств;
- приватних осіб.