Побудова геологічного розрізу гірничого масиву

[pic 1]

Міністерство освіти та науки України

Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут»

Кафедра геоінженерії

Курсова робота

з дисципліни: «Геомеханіка»

на тему: «Побудова геологічного розрізу гірничого масиву»

Виконала:

                                                                                         студентка ІІ курсу ІЕЕ

групи ОС-81

Фастовщук В.М.

Перевірив:

Стовпник С. М.

Київ - 2019

Зміст

Вступ ..................................................................................................................... 3

Розділ І. Побудова повздовжнього перерізу гірничого масиву ................... 5

1. Визначення місця положення вугільного пласта за показниками розвідувальних свердловин ................................................................... *
2. Розташування на плані положення вугільного пласта за показниками ізогіпсів ...………………….…………………………………………... *
3. Побудова геологічного перерізу масиву навколо пласта …….……. *
4. Пікетування розрізу …………………………………….…………….. *

Розділ ІІ. Геологічне описання порід ……………………………………….. *

Розділ ІІІ. Розрахунки ………………………………………………………... *

Висновки ...………………………………………………………....……......... *

Використані матеріали ...................................................................................... *

ВСТУП

В ході даної роботи розглядається план гірських робіт ДВАТ «Шахта імені М.П. Баракова». Масштаб карти 1:5000.

ШАХТА ІМЕНІ М. П. БАРАКОВА

Вугільна шахта розташована у м. Суходільськ, Краснодонської міськради Луганської області (в даний час - ЛНР), входила в ПАТ «Краснодонвугілля», в даний час - філія № 2 ЗАТ «Внешторгсервіс» СП «Краснодонвугілля».

Шахта «Дуванна-Південна» тресту «Краснодонвугілля» була запущена в експлуатацію в 1967 році з проектною потужністю 600 тисяч тонн вугілля на рік. У 1968 році шахті присвоєно ім'я Миколи Петровича Баракова.

Фактичний видобуток 1514 тонн за добу (2001). У 2003 році видобуто 662 тисяч тонн вугілля. У 2008 - 1 млн тонн.

У 2010 році колективом в 1900 осіб видобуто 1 мільйон 180 тисяч тонн вугілля. Раніше найбільша видобуток становив 859 тис. Тонн - двома шахтами (у складі шахти була ще і шахта-ділянку ім. «Молодої Гвардії»), колективом в 3400 чоловік. Найвищі темпи проходки були зафіксовані в 1988 році - 8637 метрів.

До кінця 2010 року шахтою видобуто 24 мільйони тонн вугілля і пройдено 177 кілометрів гірничих виробок.

Шахтне поле розкрите 3-а вертикальними стволами. Видобуток вугілля ведеться механізованими комплексами МКМ, 3КД-90. Кількість діючих очисних вибоїв 3/2, підготовчих 13/6. Роботи ведуться на глибині 850 м. Протяжність виробок 59,6/49,9 км (1990-1999). Видобувається вугілля марки «Ж». Відпрацьовується пласт  потужністю 1,45-1,51м з кутом падіння 1-3º, небезпечний за раптовими викидами вугілля і метану, суфлярним виділенням метану, вибухами вугільного пилу, здатний до самозаймання. Працюють два очисних вибої. Водопритік в шахту складає 63,8 м³/год. [pic 2]

Аварії:

• 18 січня 1991 року – в кінці першої зміни стався вибух. Дві доби постійних зупинок вентилятора, який провітрював південне крило шахти, привели до того, що в лаві скупчився газ і стався вибух.
• 11 березня 2000 року – вибух пилоповітряної суміші, в результаті якого загинули 80 осіб і травмовано 7 осіб.
• 5 вересня 2000 року – при чистці зумпфа стався груповий нещасний випадок без смерті потерпілих. Держнаглядохоронпраці вніс припис, який не було виконано, і тому 17 листопада стався вибух, внаслідок якого загинули 2 людини.

I. Побудова повздовжнього перерізу гірничого масиву

Для побудови повздовжнього профілю траси виробки можна використати два методи: за допомогою свердловин, і за допомогою ізогіпсів.

На карті є умовні позначення свердловин, біля яких проставлені числові відмітки червоного та синього кольору. Червона відмітка відображає відстань від рівня моря до поверхні, а синя - відстань (глибину) від рівня моря до пласта корисної копалини (вугілля). Також поблизу позначення свердловин знаходиться невеличка шкала на якій зображена структура пласта з усіма його характерними особливостями (всі прошарки, потужність згідно масштабу і т.д.). Таким чином вздовж нашої майбутньої траси знаходиться п’ять свердловин, по яким можна побудувати геологічний переріз.