Романо-германська правова система

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ І ПОНЯТТЯ ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ І ПРАВОВОЇ СІМ’Ї. КЛАСИФІКАЦІЯ, ВИДИ, ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ…………………………………………………………………..6

1. Правова система і правова сім’я……………………………………………..6
2. Види правових сімей та їх особливості……………………………………..7

РОЗДІЛ ІІ ФОРМУВАННЯ І СТАНОВЛЕННЯ РОМАНО-ГЕРМАНСЬКОЇ       СИСТЕМИ ПРАВА………………………………………………………………15

РОЗДІЛ ІІІ СТРУКТУРА РОМАНО-ГЕРМАНСЬКОЇ СИСТЕМИ ПРАВА ТА ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЇЇ ДЖЕРЕЛ ПРАВА……………………….22

3.1 Структура системи права країн романо-германської правової сім’ї……...22

3.2 Загальна характеристика джерел права романо-германської сім’ї……….25

3.3 Ознаки правової системи України, характерні для романо-германської правової сім'ї……………………………………………………………………..29

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………...31

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ…………………...33

ВСТУП

Право різних країн сформульовано на різних мовах, використовує різну техніку і створено для товариств з дуже різними структурами, звичаями, віруваннями. І хоча в сучасному світі існує безліч правових систем, вони можуть бути зведені в обмежене число сімей. Один з найяскравіших спеціалістів в галузі порівняльного правознавства ХХ століття, французький вчений Рене Давид розбиває всі існуючі в світі національні правові системи на наступні групи — правові сім'ї: романо-германську, англосаксонську правову сім'ю, соціалістичну правову сім'ю, мусульманську правову систему; визнаються як окремі правові сім'ї індуське право, іудейське право, а також правові системи країн Далекого Сходу та країн Африки.

Актуальність теми курсової роботи. Серед існуючих нині правових груп та сімей романо-германська правова сім'я займає особливе місце і має для розвитку юридичної теорії та практики особливе значення. За словами Рене Давида вона є «першою сім'єю, з якою ми зустрічаємося в сучасному світі». Романо-германська правова сім'я охоплює собою більшу частину країн Африки, всі країни Латинської Америки, країни Сходу, включаючи Японію, а також країни континентальної Європи до складу яких відноситься і Україна.

Але, слід зазначити, що незважаючи на багаторічний термін існування незалежної держави, наша правова система знаходиться ще в стадії перехідного періоду. Правосвідомість народу України сформувалась у соціалістичному середовищі. Проте з прийняттям Конституції Україна почала відходити від соціалістичного життя і почала відкрито формувати свою власну незалежну правову систему. Зміцнення Української держави, її прямування до Європи нерозривно пов’язане з формуванням національної правової системи, яка б відповідала сучасним тенденціям правового розвитку. На даному етапі розвитку нашої держави є дуже важливим вивчення сутності романо-германського типу правової сім'ї, ії формуваня та характерних особливостей, так як це допоможе проаналізувати українське законодавство, дозволить використати позитивні моменти і уникнути негативних наслідків. Саме цим і пояснюється актуальність даної курсової роботи.

Мета і завдання курсової роботи. Метою дослідження є дослідити основні процеси становлення і розвитку романо-германської правової системи та ії характерні особливості. Дослідження цієї теми передбачає вирішення наступних дослідницьких завдань:

• з'ясувати суть поняття «правова система» та розмежувати такі поняття як «правова система» і «правова сім'я», які близькі за змістом і об'єктом;
• дослідити витоки та історію формування романо-германської правової системи;
• охарактеризувати структуру системи права країн та надати загальну характеристику джерел права романо-германської правової сім’ї.

Об'єктом дослідження є романо-германська правова система, а предметом дослідження — наявна і науково вивчена інформація про виникнення і розвиток романо-германської правової системи та дані, що ії характеризують, виокремлюючи серед інших правових систем.

Теоретична основа курсової роботи. На сучасному етапі дана тема виглядає, на перший погляд, добре дослідженою. Її вивчали Рене Давид, К. Цвайгерт, Г. Кьотц, А. Саїдов та інші. Але, на жаль, більшість дослідників цієї теми належали до закордонної історіографії. В Україні цю тему об'єктивно вивчали лише у дореволюційний період (М. Владимирський-Буданов, Б. Костяковський та інші). У радянській період вітчизняній історіографії, при розгляді даної теми, бракувало неупередженості (давав про себе знати ідеологічний чинник — романо-германська правова система переважала у політично ворожих капіталістичних країнах).