Правовий ідеалізм та його причини

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ОДЕСЬКА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ»

Факультет адвокатури

КАФЕДРА ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНОЇ ЮРИСПРУДЕНЦІЇ

Реєстр №__________

Дата______________

КУРСОВА РОБОТА

з загальнотеоретичної юриспруденції

на тему: «Правовий ідеалізм та його причини»

Студентки I курсу 2 групи

Рівень освіти перший (бакалаврський)

галузі знань 08 «Право»

спеціальності 081 «Право»

Бурдукова Валерія Дмитрівна

Керівник: д.ю.н., доц. А.І.Кормич

Кількість балів: _______________

Члени комісії:

____________________________________________________________________________________________________________

Одесса 2021

ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………………………2

Розділ 1 Загальна характеристика правового ідеалізму

1.1. Поняття правового ідеалізму, як деформації правосвідомості………4

1.2. Джерела правового ідеалізму…………………………………………..6

Розділ 2. Правовий ідеалізм у сучасному суспільстві

2.1. Форми прояву правового ідеалізму………………………………….13

2.2. Негативний вплив правового ідеалізму та його подолання…………

Висновок……………………………………………………………………..

Література……………………………………………………………………..

ВСТУП

Об’єкт дослідження – Правовий ідеалізм

Предмет дослідження – Правовий ідеалізм та його причини

Мета роботи – Розгляд питань про поняття правового ідеалізму, форми вираження, а потім визначити його вплив на систему суспільних відносин та шляхи боротьби з цією формою деформації правової свідомості.

Реалізація поставленої мети зумовила вирішення ряду завдань:

• Розглянути поняття правового ідеалізму, як деформацію правосвідомості.
• Знайти джерела правового ідеалізму.
• Розглянути форма прояву правового ідеалізму.
• Дослідити негативний вплив правового ідеалізму та його подолання.

Методологічні основи дослідження. Предмет, мета і завдання роботи зумовили застосування нами таких методів дослідження:

1. Порівняльно-історичний метод, що дає змогу визначити закономірність формування і розвитку суспільного і політичного життя у рівні історичні період.
2. Історико-систематичний метод, що направлений на вивчання історичних об’єктів і явищ.
3. Діалектичний метод, що базується на подоланні незгод за допомогою логічної дискусії та роздумів.
4. Метод узагальнення, що дає змогу сформулювати висновки роботи.

Структура курсової роботи зумовлена загальною концепцією й завдання дослідження. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використованих джерел та літератури. Загальний обсяг становить сторінок, зміст викладено на сторінках.

РОЗДІЛ 1 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРАВОВОГО ІДЕАЛІЗМУ

1.1.Поняття правового ідеалізму, як деформації правосвідомості

В сучасних державах, з урахуванням політичних, економічних, соціальних і культурних змін, що відбуваються в світі, одну з провідних позицій в рамках теоретичних досліджень займає питання вивчення законності та правопорядку. У зв'язку з спрямованістю руху світової державності у бік правової держави все більшої цінності набуває не просто

встановлення законності як банальне дотримання і виконання законів у державі, а й як забезпечення правової значущості даних закон.

Сутність законності при цьому не обмежується простим виконанням правових норм:

• необхідно враховувати і ступінь відповідності;
• норм правової дійсності конкретної держави, так як при відсутності взаємозв'язку правового регулювання і правової;
• дійсності виникає не тільки відсутність законності, а й гальмування суспільного прогресу в цілому.

Наявність законодавства та існування законності не є тотожними

фактами в правовій дійсності сучасної держави: закони є неправовими, визнаються такими, що суперечать чинним конституціям або прямо порушують права і свободи людини і громадянина (наприклад, в тоталітарних державах). У цьому випадку кількість нормативно-правових актів, що володіють силою закону, збільшення обсягу правового регулювання не тільки не забезпечує підвищення рівня законності, але може призвести до зворотного результату у разі виникнення протиріч всередині самої системи законодавства держава. При цьому самі закони, за своєю суттю-форми права, в правовій дійсності втілюються тільки через правосвідомість учасників конкретного правовідносини, залишаючись до цього моменту ще не нормою права, а лише можливим для реалізації правовим приписом.