Правовий режим

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

«ОДЕСЬКА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ»

Факультет прокуратури та слідства (кримінальна юстиція)
Кафедра загальної теорії права та держави

КУРСОВА РОБОТА

Із загальної теорії права та держави

на тему:

«Правовий режим»

Студентки I курсу 112 групи

напряму підготовки бакалавра

спеціальності правознавство

Я.Б. Кубської

Керівник к.ю.н., асистент Кобко-Одарій В. С.
к.ю.н., асистент Дудник Р. М.
к.ю.н., асистент Бондаренко А. І.

Національна шкала: _________
Кількість балів: _______ Оцінка ESTS _______

Члени комісії __________ _______________________________

                                   __________ _______________________________

    __________ _______________________________

Одеса - 2021

ТЕМА: ПРАВОВИЙ РЕЖИМ

З М І С Т

ВСТУП        3

РОЗДІЛ І: Основні підходи до розуміння поняття «правовий режим»        6

1.1. Загальнотеоретичні засади правового режиму        6

1.2. Правовий режим як елемент механізму правового регулювання        10

РОЗДІЛ ІІ: Класифікація, функції правового режиму та характеристика ознак        12

2.1. Функції правового режиму        12

2.2. Ознаки правового режиму        16

2.3. Підстави класифікації правових режимів та їх значення        22

ВИСНОВКИ        26

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ        29

ВСТУП

Активний розвиток суспільних відносин, постійні зміни у всіх сферах людського буття, поява нових галузей права, що стає особливо актуальним в розквіті людського буття на початку ХХІ століття, все це зумовлює зміну характеру та способу правового регулювання, а відповідно й поширення різноманітних правових режимів у суспільстві, як зсередини держави, так й у міжнародно-правових відносинах. Вдосконалення правової науки, її різноманіття, зумовлює розвиток такої юридичної категорії, як «правовий режим» в юридичній доктрині, а також широку вживаність у нормативно-правових актах.

Плюралізм загальнотеоретичних досліджень у цій сфері призводить до доволі дискусійного, а інколи й суперечливого застосування даної категорії у галузевих розвідках. Неусталеність категорії «правовий режим» призводить часто до ототожнення з іншими правовими категоріями: «правове регулювання», «механізм правового регулювання», «правова природа», «нормативна основа», «тип правового регулювання» тощо^[1].

Л.В. Томаш, вважає, що цілісна концепція правового режиму має важливе теоретичне і практичне значення, оскільки дозволяє: 1) науці - побачити глибину та можливості як правового регулювання, так і права в цілому; 2) законодавцю, враховуючи всі обставини, поклавши в основу необхідне поєднання юридичних засобів, що створюють оптимальні умови щодо конкретного об'єкта (чи суб'єкта діяльності), піддати виникаючі відносини особливій, специфічній регуляції;                           3) правозастосувачу - застосовувати закони й інші нормативно-правові акти, чітко знаючи, що покладено в основу будь-якого поєднання юридичних засобів та чи досягаються цілі специфічного регулювання; 4) правоохоронцю - забезпечити контроль та нагляд законної та правильної (на основі принципів пріоритету прав і свобод і т.п.) дії механізмів реалізації^[2].

Актуальність теми полягає в тому, що попри вживаність такої юридичної категорії, як «правовий режим» у вітчизняних нормативно-правових актах і чималій низці доктринальних праць, нині вона залишається малодослідженою на загальнотеоретичному рівні. Динамічний характер сучасного суспільства і залежність розвитку суспільних відносин і узгодженості соціальної системи, в межах якої діють і взаємодіють суб’єкти права, визначають необхідність і важливість вивчення явища правового режиму. Окреслення окремих аспектів правового режиму дослідниками у наукових працях є доволі фрагментарним, що зумовлює необхідність систематизації різноманітних наукових підходів до розуміння поняття «правовий режим», виведення єдиного визначення поняття правового режиму, розкриття його змісту і загальнотеоретичних особливостей, ознак, функцій, видів.