Захист цивільних прав

1. Здійснення цивільних прав.
2. Підстави та порядок захисту цивільних прав.
3. Способи захисту ЦП у суді.

Питання самостійної роботи:
1. Виконання цивільних обов'язків, стаття 14 Цивільного Кодексу Україну.

Суб'єкт - учасник цп: правомочні, і зобов'язана особи.
Об'єкт - з приводу чого виникають цивільні правовідносини.
Зміст - з субєктивного цп.

Здійснення суб'єктивного цивільного права — це реалізація мір можливої поведінки  уповноваженою особою шляхом здійснення належних їй правомочностей (право на власні дії, на чужі дії та право на захист). Здійснення ЦП відбувається вільно на власний розсуд особи, але у межах визначених договором або законом. При цьому не допускається завдання шкоди іншим особам, зловживання правом, не допускається здійснення особою своїх прав з метою неправомірного обмеження конкуренції та зловживання монопольним становищем на ринку (статті 12-13 Цивільного кодексу України).

Здійснення ЦП відбувається як безспосередньо як самою особою, так і через представника, але представник особи буде здійснювати ті цивільні права, які дозволені йому за довіренністю або договором, дорученням.

Спосіб здійснення цивільних прав визначається характером їх виконання (у повному обсязі або частково).

Нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків встановлених законом.

Захист цивільних прав - це правомірна поведінка суб'єкта на порушення, невизнання або оспорювання права з метою припинення порушення. Суб'єктом права на захист є особа, якій належить цивільне право.

Підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання  (Стаття 15 Цивільного кодексу України!).

Порушення права - результат протиправних дій, внаслідок чого цивільне право особи втрачається або зменшується (активні дії, напр.: порушення прав споживача, власності).

Невизнання права - дії носіїв суб'єктивного цивільного обов'язку, які полягають у запереченні цивільного права уповноваженої особи і таким чином повноважна особа не може використовувати свої права в повному обсязі (невизнання права на річ, яку особа отримала у порядку спадкування; невизнання права авторства).

Оспорювання права - це коли існує спір між суб'єктами з приводу наявності або відсутності у них цивільного права.

- це форма захисту цивільних прав, яка полягає в здійсненні суб'єктом певних дій, які спрямовані на відновлення порушених прав та інтересів.

Види порядку захисту:

1. юрисдикційний: судовий захист (ст. 16 ЦК); захист за допомогою державних органів та міжнародних інстанцій; захист прав Президентом України, органами держаної влади та органами місцевого самоврядування (ст. 17 ЦК); захист прав нотаріусом шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі (ст. 18 ЦК).

2. неюрисдикційна - самозахист цивільних прав (ст. 19 ЦК), особа сама захищає свої права.

Умови для застосування самозахисту:
1) коли має місце порушення права, або є небезпека такого порушення;
2) існує необхідність припинення порушення власними силами;
3) заходи самозахисту мають відповідати ступеню небезпеки правопорушення.

Шкода яка спричиняється при самозахисті має бути завжди меншою, ніж шкода, яка відвертається (!).

Форми самозахисту:
1) необхідна оборона - завдання шкоди правопорушнику з метою припинення правопорушення і захисту власного інтересу;
2) завдання шкоди у стані крайньої необхідності - це завдання шкоди невинуватій особі з метою відвернення небезпеки за умови, що завдана шкода є меншою, аніж та, що загрожувала.
3) притримання майна кредитором - право кредитора, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або іншій особі, у випадку невиконання ним у строк зобов'язання не повертати цю річ, а притримати її у себе до виконання боржником свого обов'язку.
4) інші способи незаборонені законом.