Класифікація порошків

При виробництві (виготовленні) порошків і супозиторіїв зазначають масу окремих дозованих одиниць та їх кількість. Кількість супозиторної маси зазначають як у ППК, так і в рецепті.

Порошки екстемпоральні для зовнішнього й орального застосування мають відповідати вимогам загальних статей ДФУ на лікарські форми "Порошки для зовнішнього застосування" та "Порошки для орального застосування".

(абзац одинадцятий пункту 6.2 у редакції наказу
 Міністерства охорони здоров'я України від 01.07.2014 р. N 441)

Класифікація порошків.

У залежності від складу порошки розділяють на:

прості (Pulveres simplices), що складаються з одного інгредієнта,

складні (Pulveres compositi), що складаються з декількох інгредієнтів (іноді до 10)

У залежності від характеру дозування порошки класифікують на:

дозовані (тобто розділені на окремі дози – Pulveres divisi)

недозовані (тобто нерозділені – Pulveres indivisi)

У залежності від способу застосування розрізняють порошки для:

внутрішнього (Pulveres ad usum internum), чи орального (Pulveres peroralia),

зовнішнього (Pulveres ad usum externum) застосування.

https://xreferat.com/55/183-1-prigotuvannya-poroshk-v-v-umovah-apteki.html

https://www.dls.gov.ua/for_subject/%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8-%D0%B4%D0%BE-%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85-%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8/

Незважаючи на велику кількість фармацевтичних виробництв в Україні та чималу долю імпорту лікарських препаратів з-закордону, екстемпоральні ліки не втрачають попиту. Це пояснюється тим, що існує велика потреба в лікарських засобах за індивідуальним рецептом,  які  можна виготовити лише в аптеці. До екстемпоральних лікарських засобів відносяться також лікарські засоби, вироблені про запас (внутрішньоаптечні заготовки), за часто повторюваними прописами.