Депігментація шкіри: причини, види і методи лікування

Депігментація шкіри: причини, види і методи лікування

Ключові слова: депігментація, меланін, вітиліго, альбінізм

Вступ. Актуальність проблеми.

Поява білих плям на шкірі, як правило, не супроводжується неприємними відчуттями, проте людина з депігментацією шкіри може стикатися з рядом викликів: соціальних, психічних та медичних.  Дуже часто люди з депігментованими плямами  відчувають  естетичний дискомфорт, що може  призвести до соціальної ізоляції, стигматизації та низької самооцінки.  Депігментована шкіра є більш чутливою до сонячних променів, що може призвести до сонячних опіків та підвищити ризик розвитку раку шкіри.

Основна частина

Депігментація шкіри - це стан, при якому на шкірі з'являються білі плями. Причиною появи плям є зменшення кількості природного коричневого пігменту (меланіну) на окремих ділянках тіла  або повна його відсутність.  Меланін відповідає за колір шкіри, волосся, райдужної оболонки очей. Але головне завдання цієї речовини – захист шкірного покриву від негативного впливу ультрафіолету. Порушення пігментного обміну, що призводить до втрати меланіну клітинами, робить шкіру вразливою для прямих променів сонця.

Депігментацію поділяють на часткову (нормальні ділянки шкірного покриву чергуються зі світлими) і повну (шкіра має абсолютно білий колір). Крім того, депігментації характерні дві форми: тимчасова або постійна. В останньому випадку меланін у клітинах не відновлюється і у людини на шкірі залишаються білі плями упродовж всього життя.  [5]

Світлі плями на шкірі з'являються з різних причин. Одна з найпоширеніших – спадкові порушення, що спричиняють дефіцит пігменту. Прикладами таких станів є альбінізм, пієбалдизм,  вітиліго,, туберозний склероз, безпігментний невус. Серед неспадкових факторів розвитку захворювання фахівці виділяють: ендокринні захворювання (цукровий діабет, недостатнє вироблення стероїдів наднирниками); аутоімунні хвороби  (червоний вовчак, псоріаз); шкірні патології (лишай, себорейна екзема);  тривала гормональна терапія;  травми шкіри (опіки); дефіцит мікроелементів та вітамінів (гіпохромія).[1,3]

Альбінізм - це вроджений стан обумовлений дефектом синтезу тирозинази, коли меланін повністю відсутній у шкірі, волоссі, нігтях та райдужці.  Альбінізм може бути повним і неповним.  Тотальний альбінізм успадковується аутосомно-рецесивно. Характеризується повною депігментацією шкіри, волосся, очного дна, які реєструються відразу після народження дитини. Шкіра молочно-білого кольору, волосся сріблясто-біле, очі – рожеві. Часто розвиваються епітеліоми шкіри, кератоз, зниження гостроти зору, куряча сліпота, зниження резистентності до інфекцій, іноді інші вади розвитку. Неповний альбінізм успадковується аутосомно домінантно. Характеризується гіпохромією (неповним знебарвленням) шкіри, волосся, райдужної оболонки. З віком пігментація посилюється. Інших вад розвитку немає. [4]

Пієбалдизм успадковується  аутосомно-домінантно. Характеризується наявністю білих плям і білих пасм волосся з типовою локалізацією в середній частині чола і на скронях, на передній стороні грудної клітки, в ділянці живота, спини. Іноді уражаються слизові, брови, вії. [1]

Безпігментний невус представлений асиметричними депігментованими плямами різної форми і величини.

Туберозний склероз характеризується тріадою, що включає неврологічний синдром (епілепсія, пухлина мозку), психічний (або гофренія) і дерматологічний (ангіофіброми, навколонігтьові фіброми, крокренові плями, депігментовані плями-листя та плями-конфетті). Супроводжується ураженням очей та внутрішніх органів. [1]

• Вітиліго — втрата пігменту шкіри на певних ділянках. Це порушення може виникати при хронічних захворюваннях, аутоімунних процесів, на тлі сильного стресу, при дисфункціях залоз внутрішньої секреції, після травм і потрясінь.. Захворювання супроводжується дисбалансом імунної системи, симпатикотонією, психоемоційними розладами.  [1,5]

Псоріаз, лепра, лишай, себорейна екзема, стрептодермія — захворювання шкірних покривів, виражене світлими плямами, які лущаться. Депігментація шкіри має тимчасовий характер і проходить сама собою. Лише при себорейній екземі може спостерігатися стійка втрата пігменту.

Гіпохромія — це стан, при якому в організмі людини спостерігається знижений вміст гемоглобіну. Гіпохромія розвивається при порушенні всмоктування заліза, наприклад, під час вагітності або годуванні груддю, при нестачі білка.

Опіки і травми часто призводять до короткострокової втрати пігменту. З хімічних речовин до депігментації шкіри призводить фенол та його похідні.