Фрідріх Вільгельм Ніцше

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

«ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»

РЕФЕРАТ

На тему: Фрідріх Вільгельм Ніцше

Виконавець

Самборська Дар’я Володимирівна

Студентка групи СГТ-120

Харків 2022

ЗМІСТ

ВСТУП        3

1.        Біографія Ф.В.Ніцше        4

2.        Основні філософські ідеї Ф.В.Ніцше        7

3.        Концепція сверхлюдини Ф.Ніцше        9

4.        Переоцінка цінностей Ф.Ніцше        12

5.        Воля до влади        15

Висновок        19

Список використаних джерел        20

ВСТУП

 Фрідріх Ніцше був чудовим явищем у філософії ірраціоналізму, він наполягає на тому, що людство як рід не прогресує. Більше того, воно деградує; людське суспільство, культура людства перебувають у стані занепаду. Показавши всі недоліки християнської релігії, Ф.Ніцше запропонував свою релігію «надлюдини». Вчення Ніцше про надлюдину неоднаразово зазнавало обговорення та критики.

 Актуальність роботи у тому, що філософія Ф.Ніцше була історично обумовлна. Поява ірраціоналістичних поглядів у філософії було хіба що відповіддю на кризу у наукових методах пізнання.

 Мета роботи полягає у вивченні вчення Ф.Ніцше про надлюдину. У Ф.Ніцше немає систематичного викладу вчення про надлюдину, а є лише афоризми, розсіяні по різних місцях. Таким чином, це вчення доводится відновлювати межа за межою. Іншою обставиною, що є чималою перешкодою у встановленні правильного судження про вчення Ніцше, є існування у ньому протиріч.

1. Біографія Ф.В.Ніцше

 Рідріх Вільгельм Ніцше (1844 - 1900 рр.) -  німецький мислитель, класичний філолог, творець самобутнього філософського вчення, яке носить підкреслено неакадемічний характер і частково тому має широке поширення, що виходить далеко за межі науково-філософського співтовариства.

 Фундаментальна концепція Ніцше включає особливі критерії оцінки дійсності, що поставили під сумнів базисні принципи діючих форм моралі, релігії, культури та суспільно-політичних відносин і згодом відбилися у філософії життя. Будучи викладеними в афористичній манері, більшість творів Ніцше не піддаються однозначній інтерпретації та викликають багато суперечок.

 Великий філософ народився 15.10.1844 у сім'ї Карла Людвіга Ніцше, лютеранського пастиря та патріота. Його народження співпало з днем ​​народження Фрідріха Вільгельма IV - короля Пруссії, і тому новонароджений був названий відповідно: Фрідріх Вільгельм. Любов батька до музики передалася його синові, який згодом досяг успіху в імпровізації та творі творів для фортепіано. У віці 4-х років доля вперше дала знати юному Фрідріху про можливу суворість свого характеру: батько вдарився про щабель під час падіння зі сходів ганку. Достеменно невідомо, чи це було першопричиною або ж однією з передумов прихованій недузі, але через рік проведений божевілля та агонії пастор покинув цей світ.

Фрідріх з ранніх років відрізнявся вихованням та сильною волею, свідомо йшов до мети стати пастором. Він був суворий до себе і неухильно дотримувався правил. Якось, повертаючись додому, він потрапив під зливу, і мати побачивши як він йде абсолютно спокійно не дивлячись на відсутність парасольки - висловила своє здивування, на що почула: «Нам вселяють, що не слід бігати вулицями». У 14 Ніцше був захоплений розвитком у собі рис стоїчних та героїчних. Якось у школі зайшла розмова про Муцію Сцеволе, і один із учнів озвучив свій сумнів у тому, що у когось вистачить рішучості покласти свою руку у відкритий вогонь. Фрідріх не сказав ні слова: вийняв розпечений шматок вугілля з печі, і поклав собі на долоню. Декілька днів після цього він заливав рану воском, тим самим розтравлюючи її.