Волонтерство діяльності в Україні

ВСТУП

Актуальність дослідження. Волонтерська діяльність є основою побудови та розвитку громадянського суспільства. Вона втілює в себе найшляхетніші прагнення людства – прагнення миру, свободи, безпеки та справедливості для всіх людей.

Система соціального захисту в Україні в сучасних умовах постійно потребує до себе уваги з боку держави та суспільства. Зміни в України в останні роки призвели до погіршення становища населення, тому потреба у організації ефективної роботи системи соціального захисту постає  як ніколи гостро. Однак  ефективна робота установ соціального захисту неможлива без висококваліфікованих працівників, які досконало володіють усіма необхідними професійними навичками та вміннями.

Необхідною умовою соціальної роботи є участь добровольців у наданні цілого ряду соціальних технологій для вразливих верств населення. Волонтерство – це неоплачувана, свідома, добровільна діяльність на благо інших людей. Будь-яка людина, яка свідомо і безкорисливо працює задля інших, може називатися волонтером.

Охорона навколишнього середовища, культура, розвиток і позитивний імідж країни є основним напрямком роботи волонтерів. Волонтери важливі для кожного суспільства, тому що вони працюють без користі для себе, показуючи цим, що є ще в житті речі більш цінні ніж отримання матеріальної вигоди. Це  допомагає суспільству впевнено стояти на ногах, а волонтерам – отримати задоволення і безцінний життєвий досвід, набути професійних знань та навичок.

Волонтерська діяльність в Україні, хоча і не стала масовою, проте є такою, що дозволяє говорити про неї як про суспільне явище та як про важливу складову діяльності недержавних соціальних служб.

Мета дослідження: визначення особливостей волонтерської діяльності в Україні.

Об’єктом дослідження: волонтерство, як соціальне явище.

Предмет дослідження: технології соціальної роботи у волонтерській діяльності.

Завдання дослідження:

– визначити поняття «волонтерська діяльність»;

          –  охарактеризувати різновиди центрів волонтерського руху в Україні;

– проаналізувати особливості функціонування волонтерської діяльності у зарубіжних країнах;

• визначити правові аспекти розвитку волонтерського руху в Україні;
• проаналізувати соціальну реабілітацію, як технологію волонтерської діяльності людей з  обмеженими можливостями;
• описати форми та методи роботи волонтерів;
• виявити особливості волонтерської діяльності  студентів під час навчання у вищих навчальних закладах;
• охарактеризувати особливості роботи волонтерів у службі «Телефон довіри»;
• розглянути особливості діяльності волонтерів у соціально-вуличній роботі.

Методи дослідження: для розвязання поставлених завдань використано узагальнення наукових даних, синтез та теоретичні методи дослідження, а саме: теоретичний аналіз, порівняння та визначення поняття та  розвитку волонтерства як явища в Україні та світі; опис змісту, напрямів та форм роботи волонтерів; аналіз правових основ діяльності волонтерства в Україні.

Теоритичною базою дослідження стали праці  А. Капської, І. Звєрєвої, М. Поликарпова, С. Толстоухової, О. Главника, Л. Тюпті, Н. Заверики, А. Іванової, Ю. Пермякова, О. Безпальки,  Р. Вайноли, Т. Голованової, Т. Дружченка, Е. Акімової та ін.

Структура дослідження: робота складається із вступу, трьох розділів, десять підрозділів, висновку та переліку посилань, робота викладена на 88 сторінках.

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ВОЛОНТЕРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Розвиток волонтерської діяльності в Україні

Сьогодні необхідність в роботі волонтерів зросла як ніколи. У зв’язку із посиленням впливу на найбільш уразливі групи населення таких світових проблем, як винищення навколишнього середовища, зловживання наркотиками, загроза поширення ВІЛ/СНІД, постала нагальна потреба, щоб волонтери взяли на себе більшу частку відповідальності за розвиток співробітництва з державним та приватним секторами. Та все ж, наразі, багато аспектів роботи волонтерів при її неосяжності залишаються невизначеними, оскільки у багатьох випадках їх діяльність здебільшого має неофіційний та неструктурований характер [13, с. 110].